УДК 316.7: 316.334.56

Харчук Л.П.

(Житомир)

СОЦІАЛЬНО – КУЛЬТУРНІ ГРАНІ «ТРЕТІХ МІСЦЬ» ЯК ОСЕРЕДКІВ ЗМІЦНЕННЯ СТІЙКОСТІ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація: У статті висвітлюється тема створення на платформі закладів культури «третіх місць», де потреби та запити цільових аудиторій, реалізація ідей для спільнотворення та розвитку громад, в яких вони проживають стає спільною цінністю та фундаментом стійкості в реаліях воєнного стану в Україні. Презентується теорія «третього місця»,  простежується історична складова, роль і значення спільнот, які знаходять нові можливості для реалізації культурного потенціалу та формують спільні цінності. Проаналізовано концепцію, структуру та перспективи можливостей по формуванню культурного простору, що відповідає профілю «третього місця». 

Ключові слова: «третє місце», заклади культури, українці, спільноти, стійкість, ідентичність, бібліотеки, місце, зміни.

Спочатку була книга. Нічим не примітна, невеличка, в м’якій брунатній палітурці збірочка «Дві криниці». Так, саме з цієї книжки розпочалось моє знайомство з творчістю Євгена Концевича – майстра малої прози. Його новели, оповідання, етюди, замальовки та есеї вирізняються глибоким психологізмом, ліризмом та увагою до внутрішнього світу людини. 

То хто ж він і звідки – прототип Славка з роману Валерія Шевчука «Юнаки з вогненної печі»?

Житомир — місто, яке водночас здається знайомим і прихованим. Воно відкривається кожному по-різному: для одних — це затишні вулиці й щоденне життя, для інших — багатовікова історія, сповнена подій, легенд і культурних нашарувань. Це одне з найдавніших міст України, яке поєднує реальну історію та багатий світ народних переказів.

Попри багату задокументовану історію, Житомир має й інший вимір — маловідомий і загадковий.

Василь Овсієнко «Світло людей»: мемуари та публіцистика.

БАЗАРСЬКА ТРАГЕДІЯ

Визвольні змагання українського народу 1917–1921 років добігали трагічного кінця. Восени 1920 року під ударами червоних військо Української Народної Республіки разом з вимушеними союзниками-поляками  - відступило до Збруча. 9 жовтня польські власті дійшли згоди з більшовицькою Росією про перемир’я, що дало змогу Семенові Будьонному вдарити по українському війську. Воно мусило перейти Збруч. 26 тисяч старшин і козаків, опинившись хоч і на своїй землі, та в чужій державі, вимушені були скласти зброю. Вони були інтерновані в концтаборах, де терпіли нужду і голод, знемагали від епідемій, тратили бойовий дух і вмирали.

«Простір, що об’єднує серця» — саме так символічно назвали культурний захід у Центральній міській бібліотеці імені Василя Земляка.

Його ініціаторкою стала поетка, журналістка та волонтерка Ольга Бортнікова. Творча зустріч із шанувальниками українського слова, рідними, друзями, колегами та представниками літературної спільноти відбулася в межах проєкту «Земляк і земляки» та була приурочена до Всесвітній день поезії.

Обласну літературну премію імені Василя Землякя, фундатором якої у 2010 році виступили родина фермерів Колосівських (Валерій Євгенович, Любов Яківна, сини Богдан і Святослав) та обласна письменницька організація, цьогоріч було вручено Центральній міській бібліотеці. Вона з 1982 року носить ім’я письменника Василя Земляка, а понад 10 років її успішно очолює директорка Лариса Харчук. Відзнаку присуджено за широку популяризацію творчості митця, активну просвітницьку та волонтерську діяльність.

Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт