Кухня-ХАБ у бібліотеці: рецепти, що зберігають українські традиції

Українська кухня — це більше, ніж набір страв. Це пам’ять про рід, сімейні історії, свята, тепло домашнього вогнища та традиції, які передаються від покоління до покоління. Саме тому в Центральній міській бібліотеці ім. Василя Земляка з’явилася Кухня-ХАБ — простір, де кулінарія стала мовою спілкування, єднання та збереження культурної спадщини.

Українська література сьогодні переживає справжній розквіт. Нове покоління письменників сміливо говорить про найважливіше: війну і мир, пам’ять та ідентичність, кохання і втрати. Їхні книги читають не лише в Україні, а й у всьому світі. Пропонуємо добірку сучасних українських авторів, із творчістю яких варто познайомитися кожному читачеві.

Сучасна українська література сьогодні народжується не лише в тиші кабінетів чи серед книжкових полиць. Вона пишеться в окопах, на блокпостах, у прифронтових селах, між тривогами та короткими хвилинами спокою. Одним із тих письменників, хто зумів чесно й проникливо передати правду війни, став Артем Чех - сучасний український автор, військовослужбовець і літописець людських почуттів у час війни.

Спочатку була книга. Нічим не примітна, невеличка, в м’якій брунатній палітурці збірочка «Дві криниці». Так, саме з цієї книжки розпочалось моє знайомство з творчістю Євгена Концевича – майстра малої прози. Його новели, оповідання, етюди, замальовки та есеї вирізняються глибоким психологізмом, ліризмом та увагою до внутрішнього світу людини. 

То хто ж він і звідки – прототип Славка з роману Валерія Шевчука «Юнаки з вогненної печі»?

День святих апостолів Петра і Павла належить до найшанованіших літніх свят в українській традиції. Він поєднав у собі християнське канонічне шанування двох великих проповідників із багатою народною обрядовістю, яка формувалася протягом століть. Особливе місце у дослідженні цих звичаїв посідають праці видатного народознавця Василя Скуратівського, який у своїх книгах «Дідух», «Святвечір», «Місяцелік», «Берегиня» та інших зібрав безцінні свідчення про духовну культуру українців.

УДК 316.7: 316.334.56

Харчук Л.П.

(Житомир)

СОЦІАЛЬНО – КУЛЬТУРНІ ГРАНІ «ТРЕТІХ МІСЦЬ» ЯК ОСЕРЕДКІВ ЗМІЦНЕННЯ СТІЙКОСТІ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація: У статті висвітлюється тема створення на платформі закладів культури «третіх місць», де потреби та запити цільових аудиторій, реалізація ідей для спільнотворення та розвитку громад, в яких вони проживають стає спільною цінністю та фундаментом стійкості в реаліях воєнного стану в Україні. Презентується теорія «третього місця»,  простежується історична складова, роль і значення спільнот, які знаходять нові можливості для реалізації культурного потенціалу та формують спільні цінності. Проаналізовано концепцію, структуру та перспективи можливостей по формуванню культурного простору, що відповідає профілю «третього місця». 

Ключові слова: «третє місце», заклади культури, українці, спільноти, стійкість, ідентичність, бібліотеки, місце, зміни.

Василь Овсієнко «Світло людей»: мемуари та публіцистика.

БАЗАРСЬКА ТРАГЕДІЯ

Визвольні змагання українського народу 1917–1921 років добігали трагічного кінця. Восени 1920 року під ударами червоних військо Української Народної Республіки разом з вимушеними союзниками-поляками  - відступило до Збруча. 9 жовтня польські власті дійшли згоди з більшовицькою Росією про перемир’я, що дало змогу Семенові Будьонному вдарити по українському війську. Воно мусило перейти Збруч. 26 тисяч старшин і козаків, опинившись хоч і на своїй землі, та в чужій державі, вимушені були скласти зброю. Вони були інтерновані в концтаборах, де терпіли нужду і голод, знемагали від епідемій, тратили бойовий дух і вмирали.

Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт