littera.zt.ua
З книгою по життю!
Кількість результатів: 903.
Сторінка 12 із 46
Колектив «Ретро» Університет людей поважного віку під керівництвом Наталії Хомчук як одна справжня родина. Учасники разом тренуються, відпочивають, волонтерять, плетуть сітки, печуть печиво, навчаються компʼютерній грамотності, малюють, вивчають англійську мову та показують приклад молодому поколінню.
23 березня клуб танцю «Ретро» під керівництвом художнього керівника Наталії Хомчук взяли участь у Всеукраїнському хореографічному фестивалі-конкурсі «ЗІРКИ ТЕРПСИХОРИ - 2024» у місті Хмельницький.
Громадська організація "Дивосвіт" запрошує до дії усіх, хто прагне позитивних змін у громаді Житомира.
Свого часу велетень української літератури Максим Тадейович Рильський, говорячи про ментальні засади українства, закликав:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде…
Зіновчук Микола Миколайович народився 1 квітня 1944 року в с. Тетерівці Житомирського району Житомирської області в сім’ї колгоспників. Закінчивши Тетерівську семирічку, продовжував навчання в Житомирській середній школі № 32.
91 рік тому у хірургічній клініці Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові старший науковий співробітник цього інституту Юрій Вороний зробив першу у світі пересадку нирки від людини людині. Дуже важливо, що пересаджена нирка була трупною. Це сталося 3 квітня 1933 р. Хто ж був цей сміливий науковець і як склалася його подальша доля?
Весна не знає, що іде війна,
Вона летить, квітує і співає.
Вона красива, трепетна, ясна,
І все навколо радісно буяє…
Надія Красоткіна
Нещодавно в ЗМІ промайнула інформація, що в Туреччині будується вже другий корвет для українського флоту. Йому дали ім’я гетьмана Івана Виговського. А що ми знаємо про цього видатного українця? Життя і діяльність І. Виговського неможливо було вивчати в підколоніальній Україні, а тепер, коли це стало можливим, не припиняються наукові і політичні дискусії довкола його постаті. Тож спробуємо трохи розібратися у примхливій долі цієї неординарної особистості.
Туберкульоз (інакше – сухоти) – інфекційна хвороба, яку викликає мікобактерія туберкульозу. Захворювання має хронічний перебіг. Найчастіше вражаються легені хворого (легеневий туберкульоз або туберкульоз легень), а в разі позалегеневого туберкульозу можуть вражатися інші органи, зокрема, кістки, шкіра, оболонки мозку, нервова система, нирки, печінка та ін.
«Театр - це така кафедра, з якої можна багато сказати світові»
Микола Васильович Гоголь
«Ліси ніколи не бувають безмовні для тих, хто розуміє їхню мову»
Джеймс Фенімор Купер
Поль Верлен посідає особливе місце серед видатних французьких ліриків кінця XIX століття. Проголошений "принцом поетів" і шанований як визнаний майстер символічного напряму, він, проте, не був ні його лідером, ні теоретиком.
Факти особистої біографії поета та його творчість нерозривно пов'язані. Натура пристрасна й неврівноважена, Верлен часто згинався під тягарем життєвих обставин, заплутувався в суперечностях власної долі й характеру. Але справедливо зауважив А. Франс: "Не можна застосовувати до цього поета те ж мірило, яке застосовують до людей розсудливих. Він має права, яких у нас немає, оскільки він стоїть незрівнянно вище і, разом із тим, незрівнянно нижче за нас. Це несвідома істота, і це такий поет, який зустрічається раз на століття".
Тату – це дуже цікаве та загадкове слово, яке часто використовується в нашому сучасному світі. Багато людей чули це слово, але не знають його справжнього значення та походження. Тату (або татуювання) – це мистецьке зображення або надпис, яке наносять на шкіру за допомогою введення барвників або пігментів через шкірний шар для створення зображення або тексту. Татуювання можуть бути тимчасовими або постійними, залежно від методу нанесення та використаних матеріалів. Це може бути символом самовираження, культурної приналежності, пам’яті, естетичного задоволення або релігійних переконань. Татуювання мають довгу історію та широкий спектр значень у різних культурах по всьому світу.
«Вірші Максима – це рани, на які намотуєш жовтий скотч. Це обірваний серед ночі крик сови в напівсні. Це музика, яка розпадається на звуки. Це голоси, що звучать постійно в голові. Це слова, які б’ють у серце і не дають віддихатись. Книжка, яку ви тримаєте в руках, - це людина і війна. Крихкий лід, що тріщить під ногами, коли переходиш з одного берега ріки на інший. Це повітря, яким ти дихаєш. Це ліс, із якого важко вибратись» - зазначив художник, режисер і письменник Валерій Пузік.
24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ розділило наше життя на «ДО» та «ПІСЛЯ». З цією датою ми нарешті усвідомили, що в країні ВІЙНА. Не десь там – далеко, а зовсім поруч. Адже більшість забула, що російсько-українська війна триває з ЛЮТОГО 2014.
5 березня в Домі української культури відбувся ВЕРНІСАЖ «Крим наш. Весна надії» приурочений 100-річному ювілею видатного художника сучасності, лауреата державної Національної премії імені Тараса Шевченка Миколи Максименка та 10-річчю спротиву окупації Криму.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Є багато поетів, мова яких відзначається співністю, мелодійністю, що містить передумови для успішного втілення її в музиці. До них належить і Тарас Григорович Шевченко.
Тарас Григорович Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч - був людиною універсальних обдарувань та інтересів, геніально володів словом та пензлем. Ми знаємо і любимо його поетичні твори. Але окрім цього, Тарас Шевченко проявив себе як талановитий художник-живописець, офортист, майстер рисунка, акварелі, сепії та гравюри, він пробував себе в скульптурі та різьбі. Він є одним з перших українських мистецтвознавців, погляди якого зберігають свою силу і в наш час.
«Свою Україну любіть. Любіть її…
Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту.
За неї Господа моліть…»
(Т. Шевченко)
«Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов до простої людини і сміх перед лицем нещастя», - Бел Кауфман, американська письменниця.
Коли ми чуємо вислів «єврейська література», то перше, що виникає в нашій уяві, - це усмішка, добра, лагідна, щира і трохи сумна. Ще мить - і у свідомості вимальовується обличчя чоловіка середніх років в окулярах, крізь скло яких, наче два променисті сонечка, дивляться добрі примружені очі. Погляд м’який, замрійливий... Це Шолом - Алейхем — відомий єврейський письменник і драматург та наш із вами співвітчизник!