«Театр - це така кафедра, з якої можна багато сказати світові»
Микола Васильович Гоголь
Театр, напевно, найдавніший вид сценічного мистецтва. Перші театри виникли в Стародавній Греції (VI ст. до н. е.) і згодом поширилися фактично по всьому світу. В Україні театральне мистецтво бере початок із глибокої давнини. Воно асоціюється зі словом «культура», адже наявність театру в місті чи селі – свідчення культурного розвитку його мешканців.
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея.
У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія).
Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Оларіджа, П. Віардо.
Восени 1920 року в Житомирі створюється український «Незалежний театр», пізніше на його місце заступає Перший державний драматичний театр ім. Шевченка. У 1929 році у Житомирі розміщується Київський обласний театр ім. КОРПС (Київської обласної ради профспілок), у 1933 році до нього приєднується творчий склад Першого Житомирського українського театру. У 1934 році розпочав своє творче життя український музично-драматичний театр, художнім керівником якого до 1941 року був видатний митець Володимир Магар. Власне Житомирський академічний український музично-драматичний театр заснований і розпочав свою роботу 8 січня 1944 року і як сповіщала газета «Радянська Житомирщина»:
«Сьогодні п'єсою „Наталка Полтавка“ розпочинає свій театральний сезон міський театр».
Це був день народження нинішнього колективу Житомирського театру імені Івана Кочерги.

У 1946 році завлітом театру працює — поет і перекладач, колишній священник Української автокефальної православної церкви, член Спілки письменників України Микола Васильович Хомичевський, більше відомий під псевдонімом Борис Тен (до 1963 року).
У 1966 році значною подією в історії театру стало спорудження нового приміщення з великою і малою глядацькими залами, репетиційними і службовими приміщеннями (архітектор Б. Жежерін) на центральній площі Житомира. На території нашого міста є певні місця, які мають своєрідний генетичний код, своє історичне призначення. Так подібне можна сказати і про місце спорудження нового приміщення театру. Ні, там ніколи не стояв театр, але тут жив у першій половині 19 століття талановитий україно-польський драматург Кароль Гейнч, відомий нам не тільки свого часу популярними театральними постановками, але й тим, що у його опері «Повернення запорожців з Трапезунду» вперше прозвучала мелодія майбутнього Державного Гімну України. Ось вам музично-драматичний «ген» цього місця.
Згадуючи історію театру, насамперед, потрібно сказати про І. А. Кочергу, славетного драматурга, чиє ім'я носить наш театр. Іван Антонович два десятиліття мешкав у Житомирі, де написав переважну більшість своїх п'єс. У 1981 році до святкування 100-літного ювілею українського драматурга Івана Антоновича Кочерги постановою Ради міністрів УРСР театру присвоєно його ім'я — Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги.
2005 рік стає визначним для подальшого розвитку Житомирського театру. Театр очолює нове керівництво: директор — заслужений працівник культури України Наталія Ростова, художній керівник — заслужений діяч мистецтв України Наталія Тімошкіна. Житомирський театр починає відлік новітньої історії.
Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. Така спільна політика керівництва театру спричинила голосний резонанс у місті Житомирі і за його межами.
У 2012 році рішенням експертної комісії Мінкультури України Житомирському театру присвоєно статус «Академічний».
Житомирському театру є чим пишатися у минулому, є чим жити і творити сьогодні, старанно вибудовуючи своє майбутнє — майбутнє перспективного елітного українського театру.
Дізнатися більше про Житомирський театр можна відвідавши міські публічні бібліотеки «ЛІтера», адже там є багато книг, в яких розповідається про театральне життя міста.

Використані джерела: http://surl.li/rkvki
22.03.2024
O-Sense



















