91 рік тому у хірургічній клініці Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові старший науковий співробітник цього інституту Юрій Вороний зробив першу у світі пересадку нирки від людини людині. Дуже важливо, що пересаджена нирка була трупною. Це сталося 3 квітня 1933 р. Хто ж був цей сміливий науковець і як склалася його подальша доля?
Юрій Юрійович Вороний (за метрикою Георгій Георгійович) Вороний народився у 1895 році у с. Журавка під Прилуками (нині Чернігівська обл.) у родині професора Варшавського університету. У 1913 році Вороний вступив на медичний факультет Університету святого Володимира у Києві і в роки Першої світової війни як студент-медик працював у перев’язувальному загоні Червоного Хреста.
Будучи студентом добровільно вступив у перев’язувальний загін військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року Юрій Вороний брав участь в бою під Крутами. Йому із п’ятьма пораненими студентами вдалося врятуватися. Студента-медика виходила його майбутня дружина медсестра Віра Йосипівна Нечаївська.
У 1926 році Юрій Вороний був переведений до Харківського медичного інституту, де працював під керівництвом видатного вченого В. М. Шамова і виконав цілу низку наукових робіт з трансплантації органів.
31-річний хірург опановував сучасні методи складних операцій, зосередився на проблемах трансплантації органів – яєчок та нирки, техніці судинного шва, провів низку експериментальних операцій вільного пересаджування яєчок, нирки, цілої відрізаної ноги собаки. Невдовзі асистент кафедри хірургії Харківського медичного інституту Юрій Вороний виконав свою першу успішну операцію як трансплантолог, в експериментальних умовах пересадивши у харківській клініці професора Володимира Миколайовича Шамова нирку тварині.
У 1931 році у Харкові створено Всеукраїнський інститут невідкладної хірургії та переливання крові з філіями - опорними пунктами. Завідуючим Херсонським опорним пунктом призначено старшого наукового співробітника цього інституту Юрія Вороного.
Весь цей час Юрій Вороний наполегливо працював над удосконаленням техніки пересаджування нирки, що завершилося вдалою операцією у квітні 1933 р.
3 квітня 1933 року, працюючи в Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica» (1934), в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині, хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. На практиці херсонський хірург Юрій Вороний довів, що в клінічних умовах живій людині можна пересаджувати не лише фрагменти тканин, а й цілі трупні органи.
В 1933 році директором вечірнього медінституту і завідувачем кафедрою топографічної анатомії оперативної хірургії став сам Юрій Вороний.
В грудні 1935 року Юрію Вороному атестаційна комісія Київського медичного інституту своєю постановою присудила науковий ступінь кандидата медичних наук – навіть без захисту дисертації, а в листопаді 1936 року обрали на правах професора, завідувачем кафедри хірургії Харківського стоматологічного інституту і перевели до Харкова.
Жовтень 1941 рік. Друга світова війна. Професор Харківського стоматологічного інституту Юрій Вороний залишався у Харкові для надання медичної допомоги хворим і пораненим мешканцям міста. Напередодні вступу фашистів у Харків Юрій Вороний зробив ще одну унікальну операцію – пришив дівчині майже повністю відірвану вибухом руку. Через роки його знайде лист Н. Діжевської, яка, дякуючи йому за ту операцію, скаже: «Пишу Вашою правою рукою».
Майже весь 1943 рік Юрій Вороний був у полоні. Утримували його під суворим наглядом німців у пересувному лазареті на положенні ув’язненого санітара, що виконував усю тяжку чорну роботу. Лише в кінці року, коли шпиталь перебував у Житомирі, Юрію Вороному вдалося втекти з полону.
Повернутися до Харкова Юрію Вороному не дозволили: був у полоні і на окупованій території. Він завідував урологічним відділенням Житомирської обласної лікарні і продовжував працювати над питанням використання пересадки нирки для лікування при важких нефрологічних захворюваннях.
У вересні 1944 р. Юрія Вороного призначили головним хірургом відділу госпіталів Житомирської області.
Від 25 січня 1944 року у лікувальних установах Житомира подальші шість років висококласному хірургу довелося працювати урологом Житомирського облздороввідділу і завідувачем урологічним відділенням Житомирської обласної лікарні.
В травні 1949 року Юрій Юрійович здійснив операцію з пересадки нирки хворій житомирянці Єві Левітан, про яку через 22 роки потому Д. Бронштейн писав у «Радянській Житомирщині», як про цілком здорову жінку. Подібні операції повторили у США та Франції тільки у 1954 та 1950 роках. В Житомирі Юрій Вороний працював 6 років, врятував не одне життя. Мешкав він спочатку на Мальованці, потім на вулиці Довженка (вул. С. Ріхтера). У 1953 році, коли Юрія Вороного перевели до Києва, він захистив докторську дисертацію, яка була присвячена дуже важливій темі – патогенезу і терапії травматичного шоку та йшла під грифом «секретно».
Юрій Вороний помер у 1961 році раптово і похований на Байковому цвинтарі у Києві.
З почуттям виконаного обов’язку житомиряни повернули забуте ім’я всесвітньо відомого вченого-хірурга, який шість років свого життя віддав нашому місту.
І цілком справедливо, що на честь Юрія Вороного названа вулиця в місті Житомирі.
Використані джерела:
- Мокрицький Г. П. Танго з минулим: Неординарні постаті в історії Житомира.(с.221-225)
- http://surl.li/rvxba
- http://surl.li/rvxbd
26.03.2024
O-Sense
