ВЕСНА НЕ ЗНАЄ, ЩО ІДЕ ВІЙНА…

Весна не знає, що іде війна,

Вона летить, квітує і співає.

Вона красива, трепетна, ясна,

І все навколо радісно буяє…

Надія Красоткіна

У межах Національного тижня читання поезій та до Всесвітнього дня поезії у Центральна міська бібліотека ім. Василя Земляка міста Житомира 20 березня відбувся поетичний перформанс «ВЕСНА В КАРТИНАХ» за участі:

• Людмили КРИКЛИВЕЦЬ, Заслужений лікар України, завідувач ревматологічного центру обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського.
• Світлани ВІТЕР, кандидат педагогічнх наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту Поліського національного університету, поетеса, майстер народної творчості.
• Олени КОЛЕСНИК, працівниця КЗ «Міські публічні бібліотеки ЖМР».

Світлана Вітер захоплюється поезією, є авторкою двох поетичних збірок «На берегах душі» (2017 р.) та «Суцвіття почуттів на стеблах долі» (2019 р.). Пані Світлана працює над третьою, у якій чимало поезій про війну. Родом ця тендітна жінка з Чуднівського району. Звідти її бабуся і прабабуся, працювали на щедрих українських землях, вирощували цукрові буряки і вчили своїх дітей усьому тому, що вміли самі. Кожна українська дівчина вміла ткати, вишивати, а ще була освіченою. Знали Шевченків «Кобзар», вміли читати і вишивати. У кожній селянській українській сім’ї на столі лежали «Біблія» і «Кобзар».

Людмила Крикливець – постать відома, як у медичних, так і в літературних колах. Є поетесою, авторкою майже 20-ти поетично-прозових книг. Вона ще й лікар людських душ.

Олена Колесник, в дівоцтві Качинська, за фахом педагог – вчитель української мови та літератури. Має від роду 23 роки і безліч талантів.

Пані Світлана та пані Олена розповіли гостям заходу про своє хобі для душі та продемонстрували власні картини у техніці бісеру та вишивки стрічками. Це вічні квіти, криниця на галявині та щось таке щемливе й рідне кожному із нас.

Гості заходу занурились в авторську поезію Людмили Крикливець та Світлани Вітер, які майстерно й влучно підкреслили події сьогодення своїм авторським словом, десь розчуливши до сліз, а десь, підбадьорюючи наші душі.

Мистецтво - вічне!

 26.03.2024