Вже одинадцятий рік в Україні триває війна, два з половиною з яких – повномасштабна. Війна, яка торкнулася і ще багато-багато часу торкатиметься кожного українця. Війна, яку розв’язали дорослі та яка зруйнувала світ дітей. Світ, в якому життя колись було мирним, спокійним, веселим, радісним та безтурботним. А нині наповнилося повітряними тривогами, вибухами, бомбосховищами та вимушеною зміною місця проживання. І як би батькам не хотілося, щоб війна не торкнулася дітей, вона стала невід’ємною частиною їх життя. Адже діти на власні очі бачать війну, у них з’являються питання, відповіді на які отримати вони можуть лише у дорослих.

Є давнє, але переконливе і повчальне спостереження: справді обдарована особистість, як правило, багатогранна і розмаїта в прояві своїх здібностей. Володимир Шинкарук саме із такої щасливої когорти багатогранно й яскраво обдарованих Долею творців.

9 серпня, починаючи з 1994 року, щорічно відзначається Міжнародний день корінних народів світу - задля щорічної солідарності з тими народами, які становлять меншість на своїй історичній батьківщині. За даними ООН, у світі налічується близько 370 мільйонів представників корінних народів, що живуть у 70 країнах.

Канівський музей Тараса Шевченка розташований на крутих, лісистих схилах Канівських гір. Будівля, що побудована у стилі модерн, височіє поряд з могилою відомого на увесь світ поета та художника Тараса Шевченка. Музей Тараса Шевченка був збудований у 1939 році біля могили великого українського поета Тараса Шевченка. Проєкт музею розробили архітектори Василь Кричевський та Петро Костирко. До цього на цьому місці стояла хата, побудована в 1884 році, яка служила першим народним музеєм Шевченка, відомим як Тарасова Світлиця.

Валерій Олександрович Шевчук — одна з найбільш яскравих і впливових постатей української літератури другої половини XX століття. Народившись у 1939 році, він став одним із визначних представників покоління "шістдесятників" — тих, хто намагався повернути українській літературі її автентичний голос після десятиліть радянської цензури та ідеологічного тиску.

Календарі бувають державні і особисті/спільні, пам'ятних і ювілейних дат та важливих подій, посівних і сезонних робіт, церковні та городні, а ще відривні, підвісні, місячні, китайські, друковані, віртуальні, щоквартальні і те, що ми всі беремо за основу - річні! А чи замислювалися ви, що для вас календар?
Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт