Канівський музей Тараса Шевченка розташований на крутих, лісистих схилах Канівських гір. Будівля, що побудована у стилі модерн, височіє поряд з могилою відомого на увесь світ поета та художника Тараса Шевченка. Музей Тараса Шевченка був збудований у 1939 році біля могили великого українського поета Тараса Шевченка. Проєкт музею розробили архітектори Василь Кричевський та Петро Костирко. До цього на цьому місці стояла хата, побудована в 1884 році, яка служила першим народним музеєм Шевченка, відомим як Тарасова Світлиця.

Вперше така хата на народні кошти була збудована на Тарасовій горі у 1884 році одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили, коли 1 серпня на ній був встановлений чавунний пам'ятник-хрест, виготовлений на заводі Термена в м. Києві. Викладач Канівського докласового училища Василь Степанович Гнилосиров (1836 – 1900 рр.), разом з членами Київської Старої Громади створив так звану Тарасову світлицю, перший народний музей поета. Спершу він був дуже скромний і мав лише декілька експонатів. Згодом люди заквітчали його рушниками, плахтами, квітами, вінками. У 1991 році хату було відновлено, але вже на новому місці, поруч із будівлею музею.                

Фонд музею налічує понад 35 тисяч експонатів. Експозиція музею розміщена на двох поверхах. Серед експонатів можна побачити різноманітні твори живопису, скульптури, декоративного мистецтва, архівні документи, побутові речі, а також прижиттєві та посмертні видання творів Тараса Шевченка. Велика частина матеріалів присвячена історії створення заповідника. Деякі з експонатів подаровані досить відомими особистостями. Наприклад, Леся Українка вишила тематичного рушника, що звичайно зберігався у музеї.

З 1939 року колекція значно збільшилася витворами скульптури, декоративного мистецтва, живопису, графіки. Важливе місце у колекції займають меморіальні речі, що привезли з Санкт-Петербурга після похованням Кобзаря: частинки з металевого вінка, червона китайка, віньєтка з домовини, рушники. На стінах та полицях музею також розташовані речі, які зображають вигляд Тарасової гори та могили поета на різних етапах історії. Найціннішими експонатами музею є оригінальні графічні твори Тараса Григоровича. Також тут представлено багато робіт різних митців, присвячених Шевченку. В окремій залі можна побачити Шевченків «Заповіт» (вірш написаний 25 грудня 1845 року), перекладений різними мовами світу, а в центрі зали лежить посмертна гіпсова маска Шевченка. Для зручності відвідувачів по всьому музею встановлено інтерактивні екрани з корисною інформацією.

Музей є частиною Шевченківського національного заповідника і зберігає понад 20 тисяч унікальних пам’яток, що детально розповідають історію тяжкого життя Кобзаря. Шевченківський національний заповідник (місто Канів, Черкаська обл.) був створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР №287 від 21.11.1989 р. на базі існуючого Канівського державного музею-заповідника Т. Г. Шевченка з метою дбайливого збереження шевченківських меморіальних місць і навколишнього природного середовища в м. Каневі. До складу заповідника входять об'єкти культурної спадщини українського народу, що мають значну історичну і культурну цінність і органічно пов’язані з Шевченковою могилою, утворюючи єдиний меморіальний комплекс.

Канівський музей Тараса Шевченка переживає вже другу війну в своїй історії. У 40-х роках минулого століття врятувати експонати, та й саму будівлю від ворожої навали не вдалося. Під час Другої світової війни у приміщенні музею була польова кухня, конюшня, виправно-трудовий табір для юнаків і дівчат. Їх сюди зганяли, змушували рити окопи довжиною в п'ять метрів. Вони працювали за будь-якої погоди, тому часто хворіли, а іноді навіть помирали. Почалися масові втечі, і тоді музей обтягнули колючим дротом.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, експонати терміново прибрали. Усі вони зберігаються у фондах музею.

Поет мріяв жити на українській землі, серед квітів і різнотрав’я, щоб «Дніпро був біля самого порогу». Його мрія збулася лише після смерті, і він навіки оселився на канівській горі, яку любовно назвали Тарасовою. Відтоді квіти, що їх приносять нащадки до його останнього тихого дому, ніколи не в'януть. Пам’ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять. Недарма кажуть, що «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Тому, щоб насолодитись неймовірним пейзажем та відчути могутній вплив Кобзаря на історію України та українського народу в цілому необхідно кожному українцеві побувати в музеї Тараса Шевченка в Каневі.

Використані джерела:

02.08.2024


Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт