Ярослав Михайлович Стельмах заслужений діяч мистецтв України, 1996 року лауреат премії імені І. Котляревського, 1999 року визнано найкращим драматургом року, 2001 року лауреат найвищої літературної премії імені Л. Українки за книгу повістей та оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний».
Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в місті Києві. Батько – Михайло Стельмах, український письменник, автор багатьох романів, повістей та віршів для дітей. Родина Стельмахів проживала в письменницькому будинку і маленький Ярослав спілкувався з відомими письменниками того часу Остапом Вишнею, Максимом Рильським, Платоном Воронько, Андрієм Малишком, Юрієм Збанацьким, Оксаною Іваненко. Навчався майбутній письменник в київській школі №92 (нині Музей української літератури), захоплювався спортом: спочатку займався плаванням та гімнастикою, згодом боксом і боротьбою та мав спортивні розряди. Любив музику, грав на фортепіано та гітарі, а ще дуже подобались Ярославу іноземні мови.
Після закінчення школи він вступив до Київського інституту іноземних мов. Перший досвід у перекладі Ярослав Стельмах отримав будучи студентом у 1970 році, коли переклав з англійської мови українською книгу Маркузі «Гарпун мисливця». Поглиблене вивчення англійської мови робило переклади Стельмаха бездоганними, він перекладав англійську та американську класику. Згодом Стельмах починає писати для дітей, він добре знав дитячу психологію і ці знання давали йому можливість розкрити внутрішній світ дитини. Ярослав Михайлович своїми творами допомагав юним читачам розібратись у складному світі: повірити в себе та власні сили, про добро, справедливість та вірну дружбу. Після навчання у Київському інституті іноземних мов вступає до аспірантури Київського державного університету ім. Т. Шевченка на кафедру української літератури. 1974 року - у віці 25 років став кандидатом наук. Працював викладачем у закладах вищої освіти і продовжував писати.
У 1975 році вийшла перша книжка оповідань «Манок». Творам Ярослава Михайловича притаманне надзвичайне почуття гумору та невимушена розмовна українська мова. «Для мене кожне українське слово на вагу золота» - часто повторював Ярослав Стельмах. 1978 року Стельмах прийнятий до Спілки письменників. Маленьким читачам і навіть їхнім батькам подобаються герої Стельмахових творів: лев Толябун, зайченя Люська, цапко Буцик, песик Бурмосик, друзі Сергій і Митько та багато інших героїв творів письменника.
Ярослав Михайлович писав не тільки для дітей, а й для дорослих. Більше 30 років працював Ярослав Стельмах у драматургії, написав 25 п'єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Його п'єси показували майже на всіх сценах України та за кордоном. Відомі кіносценарії «Циганка Аза» 1987 року, «Провінціалки» 1990 року, «Кіценька» 1995 року у складі серіалу «Острів любові». П'єса для дітей «Привіт, синичко» 1979 року отримала ІІ премію на Всесоюзному конкурсі на кращий драматичний твір для дітей та юнацтва. У 1984 році за п'єсу «Запитай колись у трав» отримав республіканську премію імені М. Островського.
4 серпня 2001 року Ярослав Стельмах загинув в автомобільній аварії, похований у Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком. На могилі Ярослава Стельмаха встановлено меморіальну дошку з написом «Ярослав Стельмах – син Михайлів 30.11.1949 - 04.08.2001». У листопаді 2011 року по вулиці Печерський узвіз на будинку під номером 8, де жив і працював останні двадцять років письменник, встановлено бронзову меморіальну дошку.
Використані джерела:
- Митькозавр із Юрківки: повість та оповідання / Ярослав Стельмах – Харків: Фоліо, 2019. – 220с.;
- Uk.wikipedia.org/wiki/Стельмах_Ярослав_Михайлович.
29.11.2024
O-Sense
