Велич і значення діяльності Івана Петровича Котляревського в історії української літератури і культури важко переоцінити. Іван Петрович Котляревський недаремно вважається «батьком української літератури». Він все робив першим: звертався до живої народної мови, відтворював український національний побут, оспівував душевну красу простої людини трудівника, висміював лицемірство, підступність і безсердечність панства.
А в «Наталці Полтавці» письменник вперше широко використав народно - пісенне багатство українців. Пісні героїв п’єси сповнені краси і ніжності, мудрості і мелодійності. Саме ці риси притаманні українському народові.
П’єса «Наталка Полтавка» Івана Петровича Котляревського - одна із перших драматичних творів нової української літератури, яка реалістично змалювала життя українського села ХІХ століття. В основу сюжета автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого, нелюба і розлучення з коханим парубком - бідняком. Головна героїня п’єси «Наталка Полтавка» - цілком типовий образ української дівчини - представниці народних мас, який об’єднав у собі найкращі риси дівчини - українки: розум, любов, добре серце. Це - образ чесної, роботящої, здібної селянської дівчини, багатою душевною красою. Протягом усього твору письменник показує українку, яка причаровує великою пошаною до матері, до старших, своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю і відданістю коханню. Поряд з ніжністю і гідністю в Наталці живе рішуча і смілива людина. Любов Наталки така велика і чиста, що не звертає уваги на погрози і сміливо кидає всім в обличчя «Окрім Петра, ні за ким не буду. До цього мене ніхто силою не принудить…»
В образі Наталки Іван Петрович Котляревський оспівував кращі риси українок, їхню духовну красу. Вдачу дівчини письменник розкриває через основу моралі. Турбота про свою дівочу честь, про честь сім’ї, відданість тому, кому дала слово, моральна чистота, благородство.
Величезна й непроминуща заслуга Івана Котляревського в тому, що він став першим талановитим творцем нової самобутньої української літератури і її першим класиком. Видані 1798 року три частини його поеми «Енеїда» стали першою друкованою книжкою, написаною українською народною мовою.
Котляревський, як і інші європейські письменники - просвітителі, ставив своїм завданням поширення освіти, виховання людей засобами літератури й літературного мистецтва.
«Енеїда» Котляревського виявилася найбільш видатною й живучою серед усіх переробок поеми Вергілія. Над нею він працював з 1794 до 1821 року. Використавши сюжет та імена героїв римської поеми, Котляревський наповнює свій твір новим українським змістом, змінює основну тему, характеристики персонажів. Поема «Енеїда» відображає історичну долю українського народу.
Поет досяг високої майстерності віршування. Він показав, що українською мовою можна писати високо талановиті твори. Із змалювання Енея, Низа, Евріала починається творення в українській літературі ХІХ ст. образу національного героя.
Котляревський - один із найшановніших письменників. Його твори видаються в Україні великими тиражами, виходять за межами країни. Письменник увічнений у пам’ятниках. Його ім’я присвоєно багатьом закладам культури та освіти.
Творчість Котляревського належить до невмирущих культурних цінностей українського народу, це живе й активне явище нашого сьогодення.
Тарас Шевченко не помилився, пророкуючи авторові «Енеїди» пам’ять і шану українського народу.
«Як день горить, як вітер хилить віти,
Як зорі ті, що світять для очей,
Земля все так же буде в даль летіти
Й твоє ім’я сіяти між людей»
Письменник - гуманіст, письменник - просвітитель Котляревський відкрив нову добу в історії української літератури. Він першим серед українських письменників засвідчив невичерпні можливості художньої творчості, вказав на її невичерпні можливості художньої творчості, вказав на її провідне завдання - правдиво зображати народне життя, вірно служити народові. Художні скарби, створені письменником, продовжують і нині виховувати в людях гуманні почуття, любов до батьківщини, до народу.
Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини їх змісту.
У вірші «На вічну пам’ять Котляревському» Т. Г. Шевченко, називаючи письменника «праведною душею», пророкував невмирущу славу його імені:
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть.
Використанні джерела:
- Панасенко Т. М. Іван Котляревський / Худож.- оформлювач Є. В. Вдовиченко.- Харків: Сиция, 2012.- 88 с.
- Котляревський І. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи.- К.: Наукова думка, 1982.- 320 с.
- Котляревський І. П. Енеїда: Поема; Наталка- Полтавка: П’єса.- К: Веселка, 2000.- 327 с.
09.09.2024
O-Sense
