«Треба взяти себе в руки, закувати серце в залізо, волю і нерви, бодай останні, і, забувши про все на світі, створити сценарій і фільм, достойний великої нашої ролі у велику історичну добу» Олександр Довженко.           

Щорічно у другу неділю вересня українці вітають кінематографістів зі святом. День українського кіно отримав статус офіційного державного свята в 1996 році, згідно з Указом Президента, виданим «на підтримку ініціативи працівників кінематографії України».

Кінематограф - відносно новий вид мистецтва. Його історія порівняно з тисячолітньою історією музики, живопису, театру дуже коротка. Але це не заважає кіно вже протягом ста років залишатися найбільш масовим видом мистецтва. Цікаве кіно зачаровує, дивує, змушує замислитися про події, що відбуваються в нашому житті. Для режисера кіно -це спосіб вираження власних думок, почуттів за допомогою цікавої історії.

«Люди приходять у кіно, щоб розділити ту саму мрію» Бернардо Бертолуччі.

За допомогою кіно можна формувати світогляд людини, змінювати її ставлення до тих чи інших речей, допомагати скласти йому думку про той чи інший процес чи явище. Фільми здатні безпосередньо впливати і на психіку людини.

Перший кіносеанс в Україні відбувся в 1896 році. Його ініціатором став відомий фотограф Альфред Федецький. Кадри, які побачили глядачі, були дуже простими: короткі замальовки, зняті на вулицях Харкова. Перший німий фільм, який зняли в Україні, мав назву «Запорізька Січ» режисера Данила Сахненка. Стрічка присвячена подіям середини ХVI ст., пов’язаними із діяльністю кошового отамана Івана Сірка. 

У 1918 році було створено першу українську державну організацію в галузі кіно - кінокомпанія «Українфільм», де знімалися фільми переважно на історичну тематику. Велика увага приділялася екранізаціям класичних творів українських письменників. Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми Олександра Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), яку кінокритики вважають культовою для свого часу. Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. Фільми майстра присвячені багатовіковій історії України, Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно.                                                                         

У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка, Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнко, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука, Гната Юра, Костянтина Степанкова, Миколи Гринько, Богдана Ступки і багатьох їх талановитих творчих послідовників.

Українське кіно, як і в усьому світі, розвивалося в таких напрямах: ігрове (художнє), неігрове (документальне, науково-популярне) та анімаційне. 

Самобутнім і неповторним явищем українського кінематографа є поетичне кіно. Воно народилося в 60-х роках минулого століття, коли відбувалися докорінні зміни в житті суспільства. Це був період зростання нової української генерації не тільки в літературі й політиці, але й у кінематографі.

Справжніми перлинами українського поетичного кіно є фільми «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, який отримав другу премію на 7-му Міжнародному кінофестивалі в Аргентині; фільми Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих», «Білий птах з чорною ознакою», (який отримав Золоту медаль Міжнародного фестивалю), «Камінний хрест» Леоніда Осики.

Фільм «Вавілон XX» (1979) - класика українського поетичного кіно, режисерський дебют актора Івана Миколайчука знятий за мотивами роману Василя Земляка "Лебедина зграя".

Великий пласт українських кінотворів складають фільми на історичну та військову тематику. Упродовж усього свого розвитку українські митці приділяли значну увагу історії України. Створено фільми як про минувшину нашої Батьківщини («Коліївщина», режисер Іван Кавалерідзе; «Богдан Хмельницький», режисер Ігор Савченко; «Ярослав Мудрий»,  режисер Григорій Кохан; «Молитва за гетьмана Мазепу», режисер Юрій Іллєнко; телесеріал «Роксолана», режисер Борис Небієрідзе та ін.), так і про події недавніх десятиліть («Голод-33», «Залізна сотня», режисер Олександр Янчук, «Помаранчеве небо», режисер Олександр Кирієнко). 

Кіно України сьогодні представлене практично на кожній міжнародній платформі і стало доступнішим для глядача у світі.

«Будь-який фільм завжди коментар до того, що відбувається зараз» Пітер Грінуей.

Найуспішнішими фільмами у вітчизняному прокаті 2015-2016 років були «Незламна» Сергія Мокрицького. Складнощі нинішнього українського соціуму лежать в основі фільму «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка.

Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах в номінації «кращий короткометражний фільм» отримав Ігор Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005).

«Плем'я» (2014) - режисер Мирослав Слабошпицький, найуспішніший фільм в історії українського кіно, який отримав рекордну кількість нагород на міжнародних кінофестивалях. Особливість стрічки в тому, що це перший у світі фільм знятий без єдиного слова - виключно мовою жестів без субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу. Головна героїня фільму - тиша.

Одним із найпомітніших, у 2014 році, став фільм «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофименко. Дуже важливими, але кардинально різноплановими були претенденти, висунуті на премію «Оскар» в 2016 році, фільми Мирослава Слабошпицького та Олеся Саніна - «Плем`я» та «Поводир». 

Фільм «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова здобув премію "Оскар" як найкращий повнометражний документальний фільм. Це перший український фільм, який отримав таку кінопремію.

У 2017 році вийшов в прокат історико-драматичний фільм Ахтема Сеїтаблаєва «Чужа молитва», історичні стрічки Зази Буадзе «Червоний» та Ахтема Сеїтаблаєва «Захар Беркут», спортивно-драматичний фільм «Правила бою» Олексія Шапарєва, пригодницький фільм-фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова. А в грудні 2017 відбулася прем’єра кінокартини «Кіборги» режисера Ахтема Сеїтаблаєва про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі.

Пару слів про анімацію: історія української анімації розпочалася у 1927 році художник-аніматор В'ячеслав Левандовський створив ляльковий мультфільм за мотивами однойменної казки Олександра Олеся.

Українські мультики дивляться у світі: стрічки режисерів Володимира Дахна та Едуарда Кирича (серіал «Як козаки...»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля», «Крила» та ін.), Леоніда Зарубіна («Солом’яний бичок»), Володимира Гончарова («Чумацький Шлях»), Степана Коваля («Йшов трамвай дев’ятий номер») прославили українську анімацію за межами країни.

Українська анімація - явище непересічне. Сучасні українські мультфільми - «Микита Кожум'яка» та український мультфільм "Мавка" одні із найкасовіших українських проектів.

Українське кіно має славне минуле, цікаве сьогодення та, сподіваємося, продуктивне майбутнє!

Дивіться детальніше у відеопрезентації: "Від витоків українського кіноматографа до сьогодення".

Відеопрезентація "З книжкової сторінки на екран".

Використані джерела:

13.09.2024

Інші новини

Зараз на сайті

На сайті 152 гостя та 0 користувачів

Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт