Дмитро Іванович Коцюбайло, позивний «Да Вінчі», український доброволець, командир батальйону «Вовки Да Вінчі», учасник російсько-української війни, член Проводу національно-визвольного руху «Правий сектор» (2020–2023), Герой України (2021). Його життєва історія — це втілення мужності, самовідданості та незламної віри в перемогу України.
Народився 1 листопада 1995 року в багатодітній родині у селі Задністрянське Галицького району Івано-Франківської області. Навчався у Бовшівській загальноосвітній школі. Був сміливим, відповідальним, рішучим, любив грати в теніс, плавав на байдарках, а ще дуже любив малювати. Після школи навчався у професійно-будівельному ліцеї та художньому коледжі Івано-Франківська, мріяв стати художником, а ще — звільнити всі українські землі від ворогів.
У листопаді 2013 року долучився до подій на Майдані у Києві. Коли Дмитру було 18, він припинив навчання і у складі «Правого сектору» вирушив на Схід, ставши одним із першої тридцятки добровольців. За 9 років російсько-української війни він пройшов шлях від звичайного хлопця до командира, який має авторитет та повагу, за яким ідуть бійці. Його позивний «Да Вінчі» пов’язаний із талантом гарно малювати.
У 2014 році командир взводу добровольців був важко поранений у Пісках Донецької області: уламки снаряда влучили в обличчя, перебили ключицю та пошкодили ребра. Через три місяці після поранення «Да Вінчі» знову повертається на фронт, брав участь у визволенні Карлівки, Пісків, Авдіївки. Згодом були бої під Степанівкою, Савур-Могилою та Старогнатівкою.
17 березня 2016 року Дмитро Коцюбайло призначений командиром першої окремої штурмової роти ДУК ПС. У 2017 році отримав орден «Народний Герой України». 30 листопада 2021 року отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка», ставши першим добровольцем, якому присвоїли це звання прижиттєво. На війні зустрів своє кохання — волонтерку Аліну Михайлову. Дмитро був знайомий із генералом Валерієм Залужним, який переконав його вступити до лав ЗСУ у 2022 році.
Російське вторгнення Дмитро та його підрозділ зустріли на Донбасі. У лютому 2022 року рота воювала поблизу Щастя на Луганщині. Навесні цього ж року штурмову роту «Вовки Да Вінчі» переформовано на перший окремий штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
7 березня 2023 року в бою під Бахмутом уламок мінометної міни вразив шию «Да Вінчі». Йому надали першу медичну допомогу та почали евакуацію до стабілізаційного пункту; у шпиталі Краматорська продовжили реанімацію, однак серце героя зупинилося. Дмитру було лише 27…
9 березня 2023 року відбулося прощання з Дмитром у Бовшеві та Бурштині. 10 березня тисячі українців прощалися з «Да Вінчі» на Майдані у Києві. Поховали героя на Аскольдовій Могилі.
- За визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу, вірність військовій присязі нагороджений Хрестом бойових заслуг (9 березня 2023 року, посмертно) та відзнакою Президента України «Національна легенда України» (23 серпня 2023 року, посмертно).
- У школі, де навчався герой, відкрито музей пам’яті Дмитра Коцюбайла.
- Іменем Дмитра названо вулиці в містах: Авдіївка, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Краматорськ, Куп’янськ, Нікополь, Первомайськ, Покровськ, Харків та Яготин.
- У квітні 2023 року у Львові відкрили фонтан, присвячений Дмитрові та всім добровольцям російсько-української війни.
- У Києві та Дніпрі відкрито сквери на честь Дмитра Коцюбайла.
- У 2023 році вийшли друком книги: «Побратима мого зачепила куля, вражая» (упорядник Р. Коваль) та «ВОВКИ ДА ВІНЧІ. Стисла історія становлення та ідейна навігація 1-го окремого штурмового батальйону» Дмитра Савченка («Філософ»).
- У жовтні 2023 року відбулася вистава за п’єсою Дмитра Корчинського «В.О.П.» (Взводний опорний пункт), присвячена Дмитру Коцюбайлу.
- У 2024 році знято документальний фільм «Да Вінчі».
- 24 листопада 2024 року в Києві на Аскольдовій Могилі відкрито монумент «Да Вінчі» Дмитру Коцюбайлу.
«Був на війні 9 років, з них 8 добровольцем. Завжди був першим і був прикладом для всіх інших, ніколи не боявся говорити правду та давав гідну відсіч окупантам, він жив Україною та боротьбою за незалежність. Ми завжди довіряли йому своє життя і готові віддати за нього своє», — так згадують про свого командира його побратими.
В українській історії Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі» — уособлення мужності, доброти, щирості, справжнього героїзму та патріотизму.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Використані джерела:
30.10.2025
O-Sense
