До 145 - річчя від дня народження Василя Костьовича Короліва - Старого
(1879 - 1941).
Василь Королів (Старий) - письменник, художник, видавець. Один із багатьох напівзабутих засновників Центральної Ради. Народився Василь Королів (псевдонім Василь Королів - Старий) 16 лютого 1879 року в селі Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині, у сім`ї священика. Навчання почав у Полтавській духовній семінарії, де знайомиться з Симоном Петлюрою та товаришує з ним протягом багатьох років. Василь Королів-Старий починає захоплюватись українським фольклором, творчістю Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, тягнеться до мистецтва, яке його більше цікавить, ніж теологія. Але, прагнучи бути корисним своєму народові, він вирішує продовжити освіту не в духовному закладі, а в світському - Харківському ветеринарному інституті. Закінчивши його 1902 року, працює ветеринарним лікарем. Навіть видає популярний посібник з ветеринарії - «Скотолічебник».
У 1906 році під час революційних подій в Україні був заарештований царським урядом та ув'язнений. Після звільнення перебуває під наглядом поліції. Починає займатися журналістикою, стає активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів»У 1917 - 1919 роках майбутній письменник самовіддано і плідно працює на редакторській роботі у київському видавництві «Час», а також редагує журнал «Книгар».
Склалося так, що в 1919 році Василь Королів-Старий виїхав до Чехословаччини. Там він викладає в Українській сільськогосподарській академії в Подєбрадах. Де знайомиться зі своєю дружиною Наталією, яка увійшла в українську літературу як Наталена Королева.
За кордоном починає писати й художні твори, зокрема і для дітей. До писання українською заохочує і свою дружину, письменницю Наталену Королеву, яка досконало знала 12 мов. Але вже українською мовою: "У французів багато авторів, авторів оригінальних, а українська ще вбога…". Серед творів тих часів: статті про Марію Загірню, Бориса Грінченка, спогади про Симона Петлюру, "Згадки про мою смерть".
У автобіографічній книзі "Згадки про мою смерть" В. Королів-Старий описав випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті; виклав роздуми над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917–1921 років.
Він умів втриматися на висоті теперішніх
літературних вимог, хоч одночасно зберігав свого
духа і свій власний творчий стиль. Усі його твори
пронизує здоровий осілий дух Української Землі,
що глибоко вріс у неї корінням, той дух, що споює
всі українські покоління впродовж віків –
від Володимирових часів аж до останніх днів.
Петро Ісаїв (1905 - 1973), український історик, журналіст.
Подружжя часто бувають на Закарпатті, яке тоді входило до складу Чехословаччини, де підробляють, малюючи ікони та розписуючи церкви. Зокрема, він написав багато ікон та виконав розпис василіанської монастирської церкви в селі Імстичево.
Усі кошти йдуть на українську справу. «В тій добі все, що могли ми заробити, ми виплачували зроблені в Чехах видання товариства «Час» та інші, щоб не осоромити перед чехами українського імені. Злидні тисли нас так, що треба було кидатись на заробіток кожної корони», - згадував Королів.
Не менше значення мав він як художник і скульптор, та і в цій ділянці залишив по собі чимало цінних речей. Картини знаходяться у Празі в костелах Францішканів і Капуцинів та у Мельнику, є вони і в Україні.
В 20-і роки виходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила» (Каліш - Київ, 1923), п’єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та багато інших.
Навесні 1939 року Чехословаччина була окупована німецькими військами, а незабаром почалася війна. Символічно, що книга спогадів «Згадки про мою смерть» була завершена 9 листопада 1941 року.
На початку грудня 1943 року Василь Королів поїхав на кілька днів у Прагу, щоб забрати книжки та листівки з друкарні, зупинився у друзів. 11 грудня 1943 р. він несподівано повернувся додому, привітався з дружиною "Слава Ісусу Христу!" - і впав мертвий на порозі хати. Лікар сказав, що то серцевий напад. Аж через кілька місяців дружина дізналася, що того дня 64-річного письменника допитували в гестапо, підозрюючи у зв'язку з УПА.
Василь Королів-Старий був універсалістом, бо різнобічно був здібний, як багата і щедра українська земля, що видала його на світ.
Використана література та джерела:
- Королів-Старий, Василь. Нечиста сила. – К.: Школа, 2006. – 256 с.: іл.
- https://zbruc.eu/node/60601
- https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=218
- Вільна енциклопедія "Вікіпедія"
15.02.2024
O-Sense
