littera.zt.ua
З книгою по життю!
Кількість результатів: 903.
Сторінка 4 із 46
У великодній понеділок селяни ходять один до одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, приносячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок (1).
Отож, наступна зупинка - 1914 рік. Житомирський трамвай зустрів нові проблеми, пов’язані з початком Першої Світової війни, початком бойових дій і наближення міста до фронту. Було переобладнано один, а потім ще один пасажирський вагон для перевезення поранених воїнів з вокзалу до військового шпиталю.
«Як тільки прийдуть з церкви і принесуть паску, відразу ж мастять натщесерце свяченим салом губи, ніс і все обличчя — «щоб уліті не боліло і не тріскалося від вітру та сонця». В цей же час придивляються до паски, бажаючи помітити на ній шерстину: якщо, помітять білу, то це значить, що білий скот буде добре вестися в господарстві; якщо чорну чи руду помітять, то такої шерсти скот і треба заводити» (1).
Звичай робити писанки, та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопах, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів.
Сьогодні Олексію Братушці могло б бути 50 років, якби не куля снайпера, яка пройшла через праве плече та шию 20 лютого 2014 року.
Позивний «Артист»
Грають сцену смерті актори.
Без дублерів грають – наживо.
З богом не ведуть переговорів
Просто мовчки падають в траву
Падають мов скошена стеблина.
Колосом легким. Обличчям вниз.
І земля ковта свою провину,
Що цей колос в зерна не проріс.
Поле бою – театр непідходящий
Буть актором – значить буть живим.
Але, видно, бог збирає кращих
Буде сцена пам'ятником їм.
Вірш житомирської поетеси Вікторії Краснопір у пам'ять про Андрія Юрійовича Доманського.
Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Европі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.
1 квітня – 90 років від дня народження поета-пісняра Вадима Крищенка.
Душа поета… Вічна таїна
Всі засміються, а вона заплаче,
Бо свідком лиш була вона одна
Розлук земних і місячних побачень.
Душа поета тихо входить в зал,
Чи залітає, як небесна птиця.
Вона не просить оплесків й похвал
Вона лиш хоче людям поклониться.
Вадим Крищенко
Журнал «Народна творчість та етнографія» - науково-популярний ілюстрований часопис Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського НАН України та Міністерства культури і туризму України.
У 1989 році на вулицях Житомира з’явився незвичайний трамвай. Маленький, гарно розмальований, без звичних автоматичних дверей. Вагоновод в ньому стояв на відкритій посадковій платформі і попереджав пішоходів про своє наближення ударами у великий мідний дзвін. За цим чудернацьким трамваєм бігли, скільки вистачало духу, житомирські хлопчаки і дівчатка. І кожен з них мріяв потрапити у середину диво - трамваю. Багатьом це вдалося.
All the world's a stage… / Весь світ – театр…
В. Шекспір
27 березня у всьому світі відзначають День театру (World Theatre Day), заснований у 1961 році у Відні, на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Радомишль – одне із стародавніх міст Полісся і України. Місто Радомишль спочатку мало назву Микгород – від річки Мика, яка протікає неподалік. Коли у місті стало тісно, його мешканці зібравши раду, вирішили закласти нове місто і назвали його Радомисль («Мисль прийшла на раді»). Дослідники вважають, що сама назва Радомишль – це давній присвійний прикметник, утворений від старовинного власного імені Радомисл.
«На Благовіщення й на Великдень, як дні гарні та ясні, дівки ходять кругом села і співають, а за ними ідуть маленькі діти.
День Національної гвардії України відзначають 26 березня згідно Указу Президента України №148/2015 від 18.03.2015 року.
На Лівобережжі селяни вважають святого Конона (1) покровителем коней. Колишній селянин з Харківщини (2) розповідає таке:
«Теплий Олекса» — так по-народньому називається день святого Олексія, чоловіка Божого (1). В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є.
В день сорока Святих Мучеників (1) сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітає з вирію сорок жайворонків, господині печуть сорок кренделів з медом у формі птичок і роздають їх дітям — «щоб птиця водилася».
Свято знайдення голови Івана Хрестителя або «обретіння» стало в народі святом «обертіння». В цей день «чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію». «Обертаються до нас головами, збираються летіти до нас». «Діти — від хліба, а птахи — до гнізд» (2). «На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому» (3).
Ні для кого не буде новинкою та відкриттям те, що майже половина всіх людей на планеті проводить більшу частину свого життя на роботі. І при цьому мало хто з них знає, що існує особливий день, коли їхні керівники або ж роботодавці можуть подякувати своїм працівникам за працю і зусилля, які ті доклали на роботі протягом року.