littera.zt.ua
З книгою по життю!
Кількість результатів: 906.
Сторінка 4 із 46
Вишиванка - поема життя,
Закодована вічність в узорах.
їй ніколи нема забуття...
Травень — май
У багатьох європейських народів місяць травень називається май. Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. Виводять її від латинського «Majus» — релігійний обряд стародавніх римлян на честь «Bona Dea» — доброї богині, що мала ще й другу назву: «Maia». Інші виводять назву місяця з латинського «majores» — предки, бо в стародавньому Римі в цей час згадували померлих родичів. Ще в’яжеться це з ім’ям Меркурія — провідника душ померлих, сина богині Маї.
У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».
У великодній понеділок селяни ходять один до одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, приносячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок (1).
Отож, наступна зупинка - 1914 рік. Житомирський трамвай зустрів нові проблеми, пов’язані з початком Першої Світової війни, початком бойових дій і наближення міста до фронту. Було переобладнано один, а потім ще один пасажирський вагон для перевезення поранених воїнів з вокзалу до військового шпиталю.
«Як тільки прийдуть з церкви і принесуть паску, відразу ж мастять натщесерце свяченим салом губи, ніс і все обличчя — «щоб уліті не боліло і не тріскалося від вітру та сонця». В цей же час придивляються до паски, бажаючи помітити на ній шерстину: якщо, помітять білу, то це значить, що білий скот буде добре вестися в господарстві; якщо чорну чи руду помітять, то такої шерсти скот і треба заводити» (1).
Звичай робити писанки, та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопах, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів.
Сьогодні Олексію Братушці могло б бути 50 років, якби не куля снайпера, яка пройшла через праве плече та шию 20 лютого 2014 року.
Позивний «Артист»
Грають сцену смерті актори.
Без дублерів грають – наживо.
З богом не ведуть переговорів
Просто мовчки падають в траву
Падають мов скошена стеблина.
Колосом легким. Обличчям вниз.
І земля ковта свою провину,
Що цей колос в зерна не проріс.
Поле бою – театр непідходящий
Буть актором – значить буть живим.
Але, видно, бог збирає кращих
Буде сцена пам'ятником їм.
Вірш житомирської поетеси Вікторії Краснопір у пам'ять про Андрія Юрійовича Доманського.
Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Европі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.
1 квітня – 90 років від дня народження поета-пісняра Вадима Крищенка.
Душа поета… Вічна таїна
Всі засміються, а вона заплаче,
Бо свідком лиш була вона одна
Розлук земних і місячних побачень.
Душа поета тихо входить в зал,
Чи залітає, як небесна птиця.
Вона не просить оплесків й похвал
Вона лиш хоче людям поклониться.
Вадим Крищенко
Журнал «Народна творчість та етнографія» - науково-популярний ілюстрований часопис Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського НАН України та Міністерства культури і туризму України.
У 1989 році на вулицях Житомира з’явився незвичайний трамвай. Маленький, гарно розмальований, без звичних автоматичних дверей. Вагоновод в ньому стояв на відкритій посадковій платформі і попереджав пішоходів про своє наближення ударами у великий мідний дзвін. За цим чудернацьким трамваєм бігли, скільки вистачало духу, житомирські хлопчаки і дівчатка. І кожен з них мріяв потрапити у середину диво - трамваю. Багатьом це вдалося.
All the world's a stage… / Весь світ – театр…
В. Шекспір
27 березня у всьому світі відзначають День театру (World Theatre Day), заснований у 1961 році у Відні, на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Радомишль – одне із стародавніх міст Полісся і України. Місто Радомишль спочатку мало назву Микгород – від річки Мика, яка протікає неподалік. Коли у місті стало тісно, його мешканці зібравши раду, вирішили закласти нове місто і назвали його Радомисль («Мисль прийшла на раді»). Дослідники вважають, що сама назва Радомишль – це давній присвійний прикметник, утворений від старовинного власного імені Радомисл.
«На Благовіщення й на Великдень, як дні гарні та ясні, дівки ходять кругом села і співають, а за ними ідуть маленькі діти.
День Національної гвардії України відзначають 26 березня згідно Указу Президента України №148/2015 від 18.03.2015 року.
На Лівобережжі селяни вважають святого Конона (1) покровителем коней. Колишній селянин з Харківщини (2) розповідає таке:
«Теплий Олекса» — так по-народньому називається день святого Олексія, чоловіка Божого (1). В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є.