Не вмре поезія, не згине творчість духа,
Поки живе земля, поки на їй живуть,
Поки природи глас людина серцем слуха,
Клопоти крамарські її ще не заб’ють.
Не вмре поезія, поки душа бажає
Зирнути в ті краї, де око не сягне,
І хоче з меж вузьких порватися в безкрає,
Щоб зрозуміти все, небесне і земне.
Так пророче звучать сьогодні строки її вірша, написаного більше ста років тому, в 1892 році.
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні – Косач) народилася 29 липня 1849 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібного поміщика Петра Якимовича Драгоманова, людини освіченої і передової для своєї доби.
Початкову освіту майбутня письменниця одержала вдома.Творчий шлях Олени Пчілки розпочався наприкінці 70- х років ХІХ ст. майже пів століття трудилася вона на ниві української літератури і культури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор. Твори письменниці пройняті глибокою симпатією до трудящого люду, в них порушуються гострі соціальні та культурні питання доби, втілені передові естетичні ідеалиМати знаменитої Лесі Українки Ольга Драгоманова була однією з перших українських жінок-письменниць. Вона працювала під псевдонімом Олена Пчілка і, крім власне драматургії, займалася журналістикою. Відомі були її переклади українською багатьох літературних творів російських і європейських класиків. Поштовхом до цієї роботи, як пізніше писала вона в автобіографії, стало бажання познайомити малих українських читачів з улюбленими творами.
Свій письменницький псевдонім Олена Пчілка «позичила» від невсипущих трудівниць-бджілок. Як працьовита бджола, протягом усього життя несла вона в щільник української культури свою посильну працю – художні твори, переклади, активно виступила як видавець, громадський діяч.
«Одружившись та опорядкувавши куплену садибу, батько наш рішуче осівся в Гадячому. Старий куплений домочок батько перебудував, розточив, і вийшов тоді зовсім порядний, досить просторий будинок; був при будинку й садочок, таки на тім самім місці, що й тепер є; між грушами та шовковицями дід наш Іван Прокопович Цяцька, маючи в себе в Цяцьчиному хуторі дуже велику пасіку, поставив десяток вуликів і казав глядіти їх. «Буде, - мовляв, - колись утіха для дітей!». В тім дід не помилився: дуже охоче ласували ми тим медом, що добувано пізніше з таких чудових щільників нашої пасіки! Правда, сусідство з тими пчолами (або, як ми вимовляли, бджолами) було занадто близьке від житла, біля самого дому, і ми частенько добували іншого «меду», особливо хлопці, як лазили по шовковицях серед вуликів… Дрібний спогад щасливих літ! Прошу вибачення за нього, але ж мов зараз побачила перед собою ті круглі, невеличкі вулики, накриті жовтими череп’яними покришками. (Коли б хто хотів знати, то й своє письменницьке прізвище позичила я від тих добре мені знайомих пчілок!)» Спогади «Оточення і хатня наука».
На Волині Ольга Петрівна, заохочена братом, М. Лисенком, М. Старицьким, займається вивченням народної творчості, побуту – записує народні пісні, обряди, збирає велику колекцію народного орнаменту. 1876 р. у Києві виходить її дослідницька праця «Український народний орнамент. Вишивки, ткани, писанки», високо оцінена науковою громадськістю.
Олена Пчілка займалася й громадською діяльністю. На той час у Києві українською мовою розмовляло лише декілька родин інтелігентів, і вона вирішила об’єднати їх, створивши своєрідний клуб. З ініціативи письменниці нове утворення доволі винахідливо назвали «Родина». Російські чиновники вважали, що створено патріотичний клуб під російською назвою «Батьківщина», тому не чинили жодних перепон українським інтелігентам, які там збиралися.
Літературна і громадська діяльність Олени Пчілки привернула увагу царського уряду – з 1877 р. вона перебуває під негласним наглядом поліції.
У 90-х роках у Києві виникають перші підпільні організації. На шлях революційної боротьби стає молоде покоління української інтелігенції. Серед них – Леся Українка. Олена Пчілка не змогла сприйняти нові ідеї соціалізму і марксизму. На схилі життя у своїх спогадах вона скаже про цей час: «Варто зауважити, що соціалістична течія тоді вже пробивалася і йшла самостійним од нас – старшого покоління – шляхом».
У 1903 р. Олена Пчілка брала активну участь у підготовці і проведенні свята І. П. Котляревського у Полтаві. Незважаючи на заборону будь-яких українських виступів, вона виголосила промову українською мовою.
Коли почалася Перша російська революція, у складі делегації українських культурних діячів Олена Пчілка їде до Петербурга з вимогою скасувати заборону друку і викладання у школах українською мовою.
Під впливом матері пробують свої сили в літературі старші діти Косачів. Син Михайло пише оповідання. В журналі «Зоря» вперше друкуються дві поезії юної Лесі – «Конвалія» і «Сафо».
Матері завдячує Леся Українка любов’ю до літератури і світової історії, знанням іноземних мов. Під впливом матері її поетичний талант, міцніє матеріалістичний світогляд, формується мужній, вольовий характер. Від матері вона успадковує ненависть до царизму і національного гноблення, глибокий патріотизм. Протягом усього життя Леся Українка щиро любила матір, високо цінувала її материнські турботи, прислухалася до порад, ділилася творчими планами.
Олена Пчілка померла 4 жовтня 1930 року. Поховано письменницю в Києві на Байковому кладовищі.
Олена Пчілка пройшла довгий і складний творчий шлях, але завжди лишалася вірною демократичним і гуманістичним ідеалам, стояла на позиціях реалізму і народності, своєю творчістю і громадською діяльністю прагнула служити справі розквіту і зміцнення рідної літератури і культури. Краща частина її літературної спадщини заслужено ввійшла до культурної скарбниці українського народу.
Нам є чого вчитися, є що наслідувати в здобутках і заповітах відомої письменниці.
Використані джерела:
- Потоцький, В. П. 500 найцікавіших питань та відповідей про найвидатніших людей України. – Харків: ВД «Школа», 2009. – 112 с.
- Пчілка, О. Твори. – Київ: Дніпро, 1988. – 583 с.
- Пчілка, О. Твори. – Київ: Дніпро, 1971. – 464 с.
- Олена Пчілка дітям. – Київ: Центр учбової літератури, 2017. – 80 с.
25.06.2024
O-Sense
