Дієго Веласкес - іспанський художник, який представляв мадридський живопис часів золотого століття, він був придворним живописцем короля Філіпа IV. Народився 6 червня 1599 року – помер 6 серпня 1660 року.

Художній талант Веласкеса відкрився у ранньому віці. Дієго поїхав на навчання в майстерню відомого севільського художника Франциско Старшого. Термін перебування в майстерні був дуже короткий. В жовтні 1611 року Хуан Родрігес підписав документи на навчання с художником Франциско Пачеко на шість років. Школа живопису Пачеко «Akademia Sevilliana». Саме у цій школі Веласкес отримав свою першу технічну підготовку і навчання. 14 березня 1617 року Веласкес склав іспит на звання майстра і був прийнятий в гільдію живописців Севільї. Це давало йому право мати свою майстерню, самостійно приймати замовлення і наймати учнів. Кар’єра молодого художника пішла вгору. Живописна школа Севільї була найкращою в Іспанії першої половини ХVII ст. Улюбленим жанром севільців було написання побутових сценок з життя простих людей. З бодогенесу починав свою творчість і Дієго Веласкес. 

В цей період художник написав 9 полотен, які стали початком його кар’єри. Художник не хотів зупинятися на одному жанрі. Він мріяв стати придворним живописцем короля Іспанії. В 1622 році Веласкес вперше їде в Мадрид. Там він пише «Портрет поета Луїса де Гонгоре і Арготе». Цей портрет зберігається в Музеї мистецтв в Бостоні. Через два місяця Веласкес знову їде в Мадрид і пише «Портрет Філіпа IV з проханням». Портрет дуже сподобався королю і Веласкес отримав посаду придворного художника і право писати портрети самого короля. З 1629 по 1631 рік художник подорожує по Італії. Натхнений італійськими майстрами Веласкес поміняв манеру письма. Його живопис стає не таким темним, а натуру починає зображати в яскравому світлі.

В 1634 році Філіп IV призначає Веласкеса відповідальним за оформлення інтер’єрів нового королівського палацу в Буен-Ретіро. В 1648 році художник вдруге їде в Італію за дорученням іспанського короля. Він має придбати скульптури та живописні полотна для поповнення королівської колекції. Він знайомиться з папою Інокентієм Х та пише його портрет. Під час подорожі Веласкес пише єдину оголену натуру «Венера перед дзеркалом», яка зберігається в Національній Лондонській галереї. Зображаючи оголену жінку художник міг опинитися на суді інквізиції. Через рік він їде до Франції для обговорення «Піренейського миру». В цей період пише картини на релігійні теми: «Поклоніння волхвів», «Поклоніння пастирів», «Христос в долі Марфи» (1620). Значний вплив на формування Веласкеса як художника справило довге перебування в майстерні Пачеко. Там він навчився, як працювати з натури, як відібрати моделі, точність і старанність малюнка. В мадридський період його майстерність стає кращою. Він звертається до античних сюжетів. «Вакх або п’яниці», «Кузня Вулкана» і історичних «Здача Бреди». В портретах, які були створені в 1630-1640 роках художник передає риси і характер людини, її переживання, її внутрішній світ.

Веласкес був першим пензлем Іспанії першої половини ХVII століття, але для всієї Європи він був невідомий. Всі його роботи осідали в будинках іспанської знаті і короля. Про художника і його картини нащадки дізналися пізніше. Веласкес написав 134 картини. В 1651 році художник повернувся до Мадриду. Це період пізньої творчості. В цей період написав дві картини: «Фрейліни» (1656. Прадо. Мадрид) і «Пряхи» (1657. Прадо. Мадрид). Картина «Пряхи» – епізоди з життя простих людей. Прялі, які виткали килими. Це було останнє полотно Веласкеса. В 1652 році художник був призначений королівським обер-гофмаршалем. В 1659 році король присвоює йому титул лицаря Ордена Сантьяго. Помер художник на 62 році життя від лихоманки. Його поховали в церкві Іоанна Хрестителя. Продовжувачем його посади при дворі став його учень і чоловік його дочки Франсиски – Хуан Баутіста Мартінес дель Мазо. Тарас Шевченко цінував і шанував портрети Веласкеса.

Використані джерела: 

  • Шевченківський словник: у 2-х т/Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР – Київ: Головна редакція УРЕ,1978.
  • Зоряна ніч Вінсента Ван Гога та інші оповіді. Історія мистецтва. 

26.06.2024


Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт