«Література має залишати простір для сумнівів, спогадів, злості й любові»
Вікторія Амеліна
1 січня 2026 року її могло б виповнитися 40. Можливо вона писала б свою нову книгу, займалася б громадською діяльністю та подорожувала світом. Але не судилася її така доля…
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. Емігрувала разом з батьком до Канади, але згодом повернулася. Навчалася у Львівській політехніці. Пов’язала своє життя з ІТ-технологіями, але згодом призупинила кар’єру ІТ заради письменницької діяльності.
Її першим літературним твором був роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», який вийшов у 2014 році. Передмову до роману написав Юрій Іздрик. Перший роман Вікторії Амеліної увійшов в десятку найкращих творів рейтингу «ЛітАкцент-2014» та номінований на премію Валерія Шевчука.
Цього ж, 2014 року стала лавреаткою премії Коронація Слова за лірику.
У 2016 році книга «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» Вікторії Амеліної стала призером конкурсу оголошеного Міжнародним фестивалем «Запорізька книжкова толока – 2016» у номінації «Українська художня література».
Найвідоміший твір письменниці «Дім для Дома» вийшов у 2017 році у видавництві Старого Лева. В романі «Дім для Дома» розповідається про родину радянського льотчика, яка отримала квартиру в серці Львова, де провів дитинство польський письменник єврейського походження Станіслав Лем. Цю квартиру і стару скриню в ній Лем описав у автобіографічному романі «Високий замок». Цю скриню зі старими секретами мріє відчинити наймолодша з героїнь роману Вікторії Амеліної.
«Дім для Дома» визнано найкращою українською прозовою книгою 2017 року на фестивалі Запорізька Книжкова Толока.
Роман «Дім для Дома» увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії Міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.
У творчому доробку авторки вірші, доросла проза, а також твори для дітей. Дитяча книга «Хтось, або Водяне Серце» стала призером конкурсу оголошеного Міжнародним фестивалем «Запорізька Книжкова Толока – 2016» у номінації «дитяча література».
ЇЇ твори перекладені англійською, німецькою, іспанською, чеською та польською мовами.
Вікторія активно займалася громадською діяльністю. Брала участь в таких заходах і міжнародних фестивалях, як Форум Видавців у Львові, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo» у Вінниці, фестиваль «Read My World» в Амстердамі тощо.
2021 року Амеліна стала лавреаткою Премії імені Джозефа Конрада, яку традиційно вручають молодим письменникам. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області. У жовтні 2023 року Pen Ukraine зібрав півмільйона гривень для продовження діяльності фестивалю після смерті його засновниці.
В червні 2023 року авторку відібрали для письменницької резиденції Harriman у Парижі: вона мала там продовжувати роботу над книжкою про свідчення злочинів Росії.
Після 24 лютого 2022 року Вікторія співпрацювала з правозахисною організацією Truth Hounds, в рамках якої документувала воєнні злочини росіян на деокупованих територіях. Саме вона знайшла щоденник Володимира Вакуленка, який він заховав під час окупації свого села. Згодом ці матеріали були видані окремою книжкою у харківському видавництві «Віват». Амеліна стала авторкою передмови, а також презентувала видання під час «Книжкового Арсеналу 2023». Паралельно працювала над дослідженням War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, у центрі якої – історії українських жінок, що документують воєнні злочини.
25 червня 2025 (посмертно) отримала премію Джорджа Орвелла в категорії «Політичний нон-фікшн» за книжку «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну».
27 червня письменниця перебувала разом з делегацією колумбійських письменників і журналістів у Краматорську. Отримала важкі поранення внаслідок ракетного удару росіян по центру міста. Впродовж кількох днів лікарі боролись за життя Вікторії, однак її не вдалось врятувати. Померла 1 липня 2023 року в одній з лікарень Дніпра.
- У жовтні 2023 року Вікторія Амеліна посмертно стала однією з номінанток премії «Читомо».
- В березні 2024 року Вікторія Амеліна і письменник Салман Рушді отримали Премію Норвезької асоціації письменників за свободу слова.
- "Видавництво Старого Лева" у 2024 році надрукувало збірку поезії Вікторії Амеліної "Свідчення".
- 23 квітня 2024 року, на фасаді Львівської середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 50 в якій навчалась Вікторія Амеліна відкрили меморіальну дошку.
Використані матеріали:
- «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». – Discursus, 2014.
- «Хтось, Або Водяне Серце». – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
- «Дім для Дома». – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
- «Свідчення» – посмертна збірка віршів – Львів: Видавництво Старого Лева, 2024.
- https://surl.li/lfkpip
26.12.2025
O-Sense
