220 років тому Новоград - Волинський (нині Звягель) стало адміністративним центром повіту Волинської губернії (03.07.1804).

Ви, Звягеля скелі, узгір’я веселі!

Ми з вами так довго живали!

Найкращії літа з життя сього світа

Мої поміж вас пролітали.                                                                                                            

Олена Пчілка «Волинські спогади»

«Не буває нецікавих місць, буває відсутність інтересу» Георгій Мокрицький.

Новоград-Волинський (до 1795 – Возвягль, Взвяголь, Взвягль, Звяголь, Звягель) - місто у Житомирській області, одне із стародавніх міст України. 

Звягель до 1804 року був адміністративним центром Волинської губернії. Пізніше на підставі закону від 24 червня 1804 року Житомир був визначений губернським містом. Археологічні знахідки, переконують, що жили тут люди більше як тисячу років тому. Про те, що вік міста значно старший, ніж літописний, свідчить і той факт, що в околицях Звягеля археологи знайшли грецькі вироби і римські монети І-ІІ століття н.е.

Загальна протяжність маршруту Житомир - Звягель (Новоград-Волинський) складає 88 км. Має статус історичного місця (від 2001 року).    

Місто Возвягль на крутому березі ріки Смолки, поблизу її впадіння в Случ,вперше згадується в Іпатіївському списку Галицько - Волинського літопису в зв’язку із завоюванням його військом князя Данила Галицького у 1257 році. На той час воно входило до складу Великого князівства Литовського. У II-й пол. XV ст. було власністю князів Звягольських. У 1499 році маєток Звяголь перейшов у володіння до князя Острозького, який 1507 році отримав привілей від великого князя Литовського Сиґізмунда І на побудову замку та створення міста. Замок було завершено й освячено 1595 року , але протягом XVII - XVIII ст. його неодноразово добудовували, перебудовували й руйнували. Залишки замку-фортеці збереглися донині.

Існує кілька версій щодо назви міста. За однією з легенд, поруч з поселенням, яке виникло на крутих берегах річки Случ, судна, які пропливали вночі, часто розбивалися об скелі. Місцеві натягнули через річку канат та підвісили дзвони. Чіплявся за нього щоглою корабель, гудів дзвін, попереджаючи про небезпеку. Від слова "звягать" - тобто "дзвонити" і назвали це місце Звягель.

Інша легенда пов'язана з тим, що раніше тут видобували багато залізної руди, й дуже поширене було ковальство. Навколо лунав гучний передзвін їх молотів. В основі - слово «звягать». Чи це так чи ні, але місцеві жителі вірять у першу легенду: вона увічнена у гербі міста, що містить зображення золотого дзвона.

Звягель - давнє козацьке місто. У 1648 р. був сформований козацький полк під проводом Михайла Тиши (надалі – відомий державний діяч). Чисельність Звягельського гарнізону у 1649 році склала 4000 козаків.

У Звягелі розпочала свій життєвий шлях відома українська поетеса Леся Українка – дочка Косачів: Петра Косача і Ольги Косач (Олени Пчілки) – відомої української письменниці. На честь Лариси Косач засновано літературно-меморіальний музей (відкритий у 1971 році). У центрі містечка є затишна площа імені Лесі Українки з монументом на честь відомої на весь світ письменниці. На площі  туристи зупиняються, аби зробити світлину на згадку, закохані освідчуються у почуттях, літератори проводять акції з читання творів.  

У жовтні 1846 року у приміщенні поштової станції Новограда-Волинського зупинявся Тарас Шевченко. В місті на гостині у родині Косачів бували Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Михайло Старицький, Микола Лисенко – фундатори української фольклористики, археології, літератури і музики.

Звягель відомий великою кількістю пам'яток, в тому числі і деякими унікальними, пов'язаними в видатною нашою землячкою Лесею Українкою. Пам'ятник Лесі Українці був встановлений в Звягелі (Новограді-Волинському) на площі імені поетеси ще в 1987 році. Пам'ятка монументального мистецтва в знаходиться в історичній центральній частині міста. Скульптура з червоного граніту висотою 4.66 м.

Будинок-музей родини Косачів. 

Палац Мезенцева - графський куточок в Звягелі (Новограді-Волинському) - це палац Мезенцева. Важко точно визначити архітектурний стиль споруди. Тут поєднуються й елементи ренесансу, і бароко, і класицизму. Він стоїть на березі річки, що доповнює його схожість із середньовічним замком, адже саме до отримання такого ефекту прагнув архітектор. Спочатку палац мав дві вежі, але одну було зруйновано. Біля замку розбито великий дендропарк.

Сонячний годинник - нова пам'ятка, що з'явилась у результаті реконструкції площі перед міськрадою.

Скульптура «Лукаш і Мавка» відображає персонажів із казки-феєрії Л. Українки «Лісова пісня».

Символ міста «Дзвін». У Звягелі заведено так: після того, як молодята обміняються обручками, йдуть у сквер на високому березі Случі, за Палацом культури імені Лесі Українки. Біля фортеці до високих стовпів підвішено дзвін - кажуть, там треба постояти на щастя молодої сім'ї.

Звягельська фортеця була побудована за наказом Костянтина Острозького на початку  XVI століття. На жаль, до сьогоднішнього дня збереглася лише одна стіна оборонної споруди. Вежа та дзвін були надбудовані вже за часів незалежності України. Тим не менше, це місце варте уваги. Поруч є оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама.

У Звягелі є унікальна геологічна пам’ятка природи України місцевого значення. В межах міста розташована скеля Кам’яний гриб, що має наукову та естетичну цінність і охороняються державою. Це мальовнича скеля з рожево-сірого граніту. Складається з двох монолітів, які утворюють величезний кам’яний гриб. Площа 0,1 га. Статус геологічної пам’ятки надано у 1967 році.

У 1991 році під час прокладання водогону у траншеї знайшли великі кістки мамонта. Серед них - бивень завдовжки 73 сантиметри, який зараз зберігається у краєзнавчому музеї.

Стародавній Звягель продовжує жити, працювати та вірити у краще майбутнє.

Використані матеріали:

  • Звягель – Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення : матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 750 річчю від першої літописної згадки про місто, 3–6 лют. 2007 р., м. Новоград-Волинський. Т. 1. / ред. М. Ю. Костриця. – Житомир : М. Косенко, 2007. – 384 с., іл. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; вип. 36.)
  • Кожному мила своя сторона: краєзнавчі нариси /Упоряд.Л.І.Бондарчук.-Житомир: Журфонд.- 1997.- С.45-49.
  • Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області /Заг.редакція,іл..,підготовка текстів Георгія Мокрицького.-Житомир: Волинь,2009.- С.89-90.
  • Мокрицький Г. Цікава Житомирщина:Ілюстрована туристична енциклопедія.-У 4-х т.-Т.2.- Житомир: 2014.- Волинь.- С.193-196.
  • http://surl.li/ysoowo Історична Волинь
  • http://surl.li/ulycj Замки та храми  України
  • http://surl.li/ulyjw guru.ua
  • http://surl.li/ulxts Енциклопедія сучасної України
  • http://surl.li/ulxnc travels Inclusive Ukraine
  • http://surl.li/ulymi Вікіпедія
  • http://surl.li/ungak 04141 Сайт міста Звягель

03.07.2024


Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт