29 липня – 160 років від дня народження Андрія Шептицького церковного та громадського діяча.
«Я б так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує, – покріпити кожного, хто слабий і немічний, оздоровити кожного, хто хворий, просвітити кожного, хто темний. Я хотів би стати всім для усіх щоби всіх спасти!».
Постать митрополита Андрія Шептицького в історії українського народу і його культури займає особливе місце. Сорок чотири роки він крізь шторми і бурі суспільних катаклізмів мудро вів корабель Української греко-католицької церкви. Як її глава, Андрій Шептицький показав себе непересічним політичним діячем, меценатом української культури, а своєю високоморальністю й шляхетністю заслужив слави воістину святої людини. Про свою місію на землі казав: «Нехай нині умру, нехай в вічності не зазнаю щастя, нехай відлученим буду від Христа, коли б лише Ви, Браття мої по крові були, спасенні!»
Роман-Марія-Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Походив із заможної українсько-польської родини. Закінчивши у 1883 році гімназію святої Анни у Кракові й перебуваючи на військовій службі, Роман, надзвичайно працьовитий, інтелігентний та обдарований юнак, слухає лекції на юридичному факультеті Ягеллонського університету. Через стан здоров’я він залишає військову службу та вивчає право, філософію та теологію у Вроцлаві. 1886 року здобуває ступінь доктора права, а через два роки у Ягеллонському університеті – ступінь доктора теології. Згодом, після навчання у Відні і Мюнхені, став доктором філософії.
Навесні 1886 року Роман Шептицький відвідав Рим. Після цієї поїздки остаточно вирішує вступити до чину отців Василіан. За короткий час Андрій Шептицький (нове духовне ім’я) пройшов усі ступені духовної кар’єри. 17 вересня 1899 року папа Лев VІІІ призначає А. Шептицького станіславським єпископом. Тут він засновує греко-католицьку семінарію, передавши їй понад 4 тисячі цінних книг з власної бібліотеки. У Cтаніславі формується головна мета його життя – створення на засадах української церкви соборної України, яка забезпечила б розквіт нації.
У 1990 році папа призначає 35-річного А. Шептицького митрополитом Галицьким і архиєпископом Львівським. На цій посаді він з головою поринув у церковні, світські і політичні справи захищаючи інтереси пригноблених галичан. Для цього він використовував свій хист, авторитет, власні фінанси; щороку утримував 40 бідних юнаків і дівчат, допомагаючи їм здобути освіту; у Львові на власні кошти збудував середню школу, надавав матеріальну допомогу приватним школам. Заснував Науковий інститут, пов'язаний із Львівською богословською академією. Чималу суму грошей пожертвував на Академічний дім, який служив гуртожитком і бібліотекою для багатьох українських студентів.
Митрополит був щедрим меценатом українського національного мистецтва. Лише церковному музею (згодом Національний музей) він передав 1931 р. колекцію із 9 880 предметів. Серед них рукописи ХV – ХVІІІ ст., стародруки, архівні матеріали, ікони, твори живопису та графіки, речі культового призначення. Заходами Шептицького було збудовано чимало храмів та монастирів. Напередодні другої світової війни налічувалося вже 4 400 церков греко-католицького обряду й каплиць, богословська академія, 5 духовних семінарій, 127 монастирів, виходило 9 друкованих періодичних видань.
Митрополит не забував і про тих українців, котрих неволя й злидні гнали на заробітки до Америки Німеччини та інших країн. Він домігся у Ватикані утворення двох греко-католицьких єпископств у США й Канаді та вікаріату в Боснії.
Митрополит Шептицький як Член Української національної ради палко вітав створення ЗУНР. У 20-30-і роки митрополит усіляко сприяв процесові національного відродження. Особливу увагу приділяв увазі вихованню української молоді в дусі християнської моралі, національного патріотизму, загальнолюдського гуманізму. Відомі його публічні виступи проти кривавого терору, від кого він не виходив. За що був неодноразово заарештований.
Помер митрополит Андрій Шептицький 1 листопада 1944 року, похований у підземеллі собору Святого Юра. Український народ свято шанує пам'ять про свого духовного провідника. Його іменем названі міста, вулиці, гімназії. В багатьох містах встановлені пам’ятники та меморіальні дошки.
29 липня 2011 року в селі Прилбичах було відкрито перший в Україні пам'ятник Блаженному Климентію та його братові Митрополиту Андрею Шептицькому.
У 2012 році Єврейська конфедерація України заснувала традицію нагородження видатних діячів, які сприяють розвиткові єврейського життя, медаллю імені Митрополита Андрея Шептицького.
16 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України заснована академічна стипендія імені митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
Його ім’я ввійшло до книги «100 великих українців» що вийшла у Києві 2008 року.
Використані матеріали:
- Новий довідник. Історія України. – К.: ТОВ «Казка», 2005. – С. 427-428.
- Остапенко П. В. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – С.240 -247.
- 100 великих українців. – К.: Арій, 2008. – С.288 – 292.
- Мельничук Г. 1000 незабутніх імен України. – К.: Школа, 2005. – С.81 – 87.
21.08.2025
O-Sense
