Сьогодні рецепт паски можна знайти в Google, як пофарбувати яйця - переглянути на YouTube, а готову спечену паску й крашанки сфотографувати й викласти в Instagram. А які раніше існували звичаї та традиції Великоднього свята? Давайте зазирнемо в історію та традиції наших пращурів.
Великдень – це найдавніше християнське свято. Наші предки суворо дотримувались посту, навіть випарювали горшки після щедрого Різдва та М’ясниць. У цей день вшановували пам'ять померлих родичів, адже вірили, що душі предків разом із птахами повертаються з вирію.
До свята Великодня починали готуватися за тиждень, у вербну неділю. Цього дня Ісус Христос в’їхав до Єрусалима, де за тиждень його розп’яли, - люди кидали йому під ноги пальмові гілки і вітали, як царя. У нас ці гілки символізує верба, символ предвічного всесвітньго Дерева, що є житлом для істот, які мають “силу на весь світ”. Люди ретельно готувались до свята: прибирали і білили хати в страсний четвер, жінки пекли великодній хліб – паску, фарбували і розписували яйця, готували усілякі наїдки. Їжу освячували в церкві в надвечір’я або в перший день свята. Чоловіки під час страсного тижня готували дрова для печі, щоб запалити великодній вогонь.
Великодні свята починали з хресної ходи – процесія вірян разом зі священником обходила церкву. Повертаючись до порогу, священник оголошував: “Христос воскрес!” – “Воістину воскрес!” Сніданок проходив у тісному сімейному колі, бо в гості в перший день Великодня не ходили. Перше великоднє яйце часто ділили на всю сім’ю. Яйце – символ Всесвіту, відродження та відновлення життєвої сили, тому майже у всіх народів воно було символом усього начала на землі, життя і нового народження, перемоги над смертю. У кожній родині розписували писанки, причому в кожному селі від покоління до покоління передавалися мотиви розпису. Сонце, рослини і звірі – найдавніші елементи писанок, які є на всій території України.
За народними переказами, людина, котра загубилась в лісі, повинна згадати, з ким останнього разу вона ділила великоднє яйце. Тільки тоді знайде дорогу додому. Чимало магічних якостей приписували освяченим яйцям, їх шкарлупі, а також залишкам великодніх страв. З великоднім яйцем обходили хату, яка горіла, чи кидали його у пожежу, щоб потушити. Яйце клали в зерно, яке готували на посівну, з його допомогою шукали худобу, що заблукала.
Серед великодніх розваг є гра “навбитки”. Двоє брали по крашанці в руки, загадували бажання і чимдуж цокалися ним. У кого писанка не трісне, бажання збудуться. Дуже важливою складовою великодніх свят є гагілки – весняні ігри, що поєднують танець-хоровод, перегукування серед учасників.
Понеділок після Великодня всі називали поливаним. Цього дня хлопці намагалися облити дівчат водою. Люди вірили, що чарівне вмивання святою великодньою водою оздоровлює, а святою водою кропили двори, худобу від нечистого ока.
Великдень – це своєрідна перемога весни над зимою.
Джерело: "Усе найцікавіше про історію і звичаї України". Автори: Кирило Галушко, Борис Черкас, Марія Пилипчак, Катерина Липа.
17.04.2020
O-Sense
