Микола Іванович Мурашко - український художник, графік, живописець, видатний педагог, критик, історик мистецтва. Його ім’я пов’язано з історією розвитку образотворчого мистецтва і художньої освіти в Україні.
Він народився 8 травня 1844 року в місті Глухові Чернігівської губернії, у сім’ї різьбяра іконостасів. Родина була багатодітною. Микола був лідером, опікувався меншими, не давав їх ображати.
Інтерес до малювання виявився у хлопця ще в дитинстві. Він збирав і копіював картинки з книг, робив самостійні малюнки. В 1863 році за порадою І. Сошенка, який працював викладачем малювання у Першій київській гімназії, Микола Мурашко їде до Петербурга, бажаючи вступити до Академії мистецтв. І в цьому ж році починає відвідувати Академію як вільний слухач, навчається дуже успішно, завдяки чому здобуває серйозну підготовку.
Найближчим товаришем у роки академічного навчання Мурашки стає Ілля Рєпін, який вплинув на формування естетичних поглядів Миколи Івановича.
У роки навчання молодий художник зарекомендував себе як великий графік, про що свідчить створений ним у 1864-1867 роках літографічний портрет Т. Г. Шевченка.
Про це свідчить висока техніка виконання твору - чіткий реалістичний рисунок, впевнена ліпка форми, викінченість - допомогли митцеві створити натхненний образ Великого Кобзаря, дати глибоку психологічну характеристику поета.
Завершити повний курс навчання в Академії Микола Мурашко не зміг. Завадила хвороба. Він був змушений повернутися в Україну. Оселившись у містечку Вороніж, Чернігівської губернії, художник розпочинає свою педагогічну діяльність.
У жовтні 1867 році Микола Мурашко надіслав до Академії мистецтв свої малюнки з проханням надати йому звання вчителя малювання на підставі цих робіт. Рада Академії задовольнила таке прохання і від 1868 року художник розпочинає викладацьку роботу в Київській прогімназії.
У 1869 - 1870 роках Микола Мурашко викладав малювання у Київській гімназії, а з серпня 1873 року - в Київському училищі. В 1879 році за одну із своїх перших картин «Мотив з околиць Києва» Микола Мурашко удостоєний Радою Академії мистецтв звання класного художника III ступеня.
Наприкінці 70 - х років художник займається пейзажним живописом.
У 80 – 90 - х роках ХІХ ст. Микола Мурашко створює низку пейзажів - «Річка Тетерів, Коростишів» (1886), «Крим» (1892), «Берег Алупки» (1894), «Ай - Петрі», «Мечеть» (1897), «Млин», «У парку», «Вид Боярки».
У цей же період Миколою Мурашком написані кілька портретів, найкращий з яких – портрет М. М. Ге.
Особливо часто звертається Миколою Мурашко до зображення величних дніпровських просторів.
Найбільш характерним і вдалим є пейзаж «Над Дніпром». В 1875 році Микола Мурашко відкрив у себе вдома рисувальну школу.
Митець вимагав від учнів писати з натури, дотримуватися принципу «від легкого до більш складного». Учні приймали участь у реставрації фресків Кирилівської церкви,
допомагали розписувати Володимирській собор, відвідували виставки відомих художників. Допомогу Миколі Мурашку в організації школи в різний період надавали професор П. В. Павлов, відомий російський географ П. П. Семенов – Тянь - Шанський, Голова Російського Технічного Товариства П. А. Кочубей, місцеві колекціонери художніх творів П. Носов, В. Тарновський, І. Бостунов, І. Терещенко.
У 1878 році у Києві були видані казки Г. – Х. Андерсена, які проілюстрував Микола Мурашко.
Школа видатного художника давала реальну можливість здобути художню освіту дітям бідняків, проіснувала 25 років і була закрита 22 травня 1901 року.
Пропонуючи нові методи викладання Микола Мурашко видає у 1869 році посібник з рисування для дітей, який мав великий успіх і в 1875 році був перевиданий.
Художник робив літографічні рисунки – орнаментів, будівель, пейзажів, жанрових сценок. Вони стали зразками для копіювання учнями. Рисунки відзначалися чіткістю форм і ліній, доступністю сюжетів.
Художник цікавився і вивчав досвід викладання у кращих школах. У 1885, 1891, 1894 роках Микола Іванович Мурашко подорожує до Кракова, Відня, Парижа, Болоньї, Флоренції та Риму, аби ознайомитися з діяльністю художніх шкіл та академій.
Микола Мурашко особливу увагу приділяв необхідності систематичного, повсякденного, наполегливого навчання й боротьби за підвищення рівня художньої майстерності.
«Адже ученню краю нема, - казав митець і закликав: «Будемо вчитися завжди! До мистецтва миттю втрачає інтерес той, хто перестає вдосконалюватися».
Починаючи з 80 - х років ХІХ ст. Микола Мурашко виступає зі статтями та рецензіями у місцевій і столичній пресі.
З ініціативи художника, починаючи з 1877 року, в Києві почали щорічно організовуватися художні виставки, на яких були представлені твори видатних українських і зарубіжних художників - реалістів. У виставках експонували свої твори такі видатні митці, як С. Світославський, В. Орловський, М. Яровий, М. Галимовський, К. Костанді, Г. Ладиженський, Р. Судковський, О. Сластьон, І. Рєпін, В. Верещагін, В. Полєпов, І. Шишкін та ін.
Особисте життя Миколи Івановича складалося вдало. Дружина Олена Костянтинівна - добра, розумна, й освічена жінка, стала вірною супутницею художника. У подружжя народився син Євген і дві доньки - Олена й Лідія. Разом із родиною жив і брат Миколи Семен, а також хлопчики – учні: Володимир Андрєєв та Григорій Дядченко – який після закінчення школи повернувся до Києва й викладав в Школі свого благодійника.
Сім’я щоліта їздила в Крим, де Микола Іванович Мурашко писав з учнями етюди. Разом з ними їздив і племінник Саша, син брата Миколи - Олександра Івановича Мурашка, який продовжив справу свого батька та переїхав до Києва, де відкрив художню іконописну майстерню. Олександр Мурашко успішно закінчив Академію мистецтв і згодом став знаменитим художником - імпресіоністом.
Останні роки життя М. Мурашко провів у Бучі, селищі поблизу Києва, цілком віддаючись творчій роботі. Особливо напружено працював художник над книгою мемуарів «Спогади старого вчителя», які вийшли двома випусками ще за життя художника. Мемуари були видані за кошти меценатів Терещенків у 1907 році.
Помер художник 9 вересня 1909 року.
Микола Іванович Мурашко усе своє життя і творчу наснагу спрямував на виховання українських художників, прищеплюючи своїм вихованцям любов до мистецтва. Як критик та історик, художник виступав проти декадентства й формалізма, пропагував мистецтво передвижників, відстоював принципи ідейного мистецтва. Багато його учнів продовжили і розвинули в українському мистецтві традиції реалістичного живопису, закладені Київською рисувальною школою Миколи Мурашка.
Про творчість відомого українського художника Миколи Мурашка можна прочитати в Музично-театральній бібліотеці міста Житомира.
25.05.2024
O-Sense
