Вперше я познайомилася з письменником й натуралістом Джеральдом Дарреллом у 1982 році, отримавши у подарунок від батьків його книгу «Моя сім’я та інші звірі». Його розповіді про птахів, собак, віслюків, черепах, павуків та геконів та про пригоди маленького Джеральда на грецькому острові Корфу були насичені добром та легким гумором, а також дуже реалістичним описом поведінки та звичок мешканців острову - як людей так й тварин. 

Потім були «Під завісою п'яного лісу», «Гончаки Бафута», «Маєток-звіринець», «Натураліст на мушці»...

Читаючи книги Даррелла, сприймаєш його героїв як окремих особистостей, кожна з яких має свої особливості та свій характер. Й кожного разу відчуваєш радість від зустрічі зі старими знайомими й з незнайомцями. І ще одна цікава особливість: автор уміє розповісти про життя тварин так, що і спеціалістові нема що додати. Кожна книга Даррелла - справжній зразок науково-художньої літератури.

Писати свої науково-популярні й в той же час художні твори про життя тварин Джеральд Даррелл почав, щоб зібрати гроші на нові експедиції, в яких він не тільки збирав тварин на замовлення великих зоопарків, а й спостерігав за їхньою поведінкою у природі, особливостями життя та харчування.

До речі, завдяки цим експедиціями були знайдені, описані й збережені декілька видів вимираючих тварин.

У цьому році британському вченому-зоологу, натуралісту, мандрівнику, журналісту, засновникові Джерсійського зоопарку та Фонду охорони дикої природи, названих на його честь, виконалося б 100 років.

Джеральд Малкольм Даррелл народився 7 січня 1925 р. у місті Джамшедпур (Британська Індія), де в той час працював його батько - британський цивільний інженер.

Першим його словом було не «мамо», а «zoo» (зоопарк), і, як пізніше жартував сам натураліст, «вже одне це мало насторожити його сім'ю». Залишившись без батька у трирічному віці, Джеральд завжди був оточений увагою, а жорсткі вимоги до нього не пред'являлися, акцент робився на свободі вираження та формуванні унікальної особистості.

Після смерті батька сім'я повернулася до Англії, але через нестачу коштів та доволі важкий та холодний після Індії клімат Англії, родина, з подання старшого брата Джеральда – Ларрі (Лоуренса), вирішила переїхати жити на грецький острів Корфу. В той час десятирічний хлопчик, підкорений південним сонцем, спекотним кліматом і найрізноманітнішою природою, цілими днями пропадав на вулиці, а вдома влаштував (до речі, з повного схвалення матері) цілий зоопарк - яких тварин він не містив! У книзі «Моя сім’я та інші звіри» він з гумором розповідає, як його старші браття та сестра були вимушені жити поряд із совою, жабами, геконами, черепахами, сороками, не говорячи про собак та віслюків. А навчання цікавило його мінімальною мірою. Сім'я періодично робила спроби найняти йому репетиторів, але інтерес хлопчика до наук був невисокий, і в результаті Даррелл так і не отримав серйозної систематичної освіти.

Один з домашніх вчителів Джеральда - натураліст Теодор Стефанідес (знайомий читачам за автобіографічним романом Даррелла «Моя сім'я та інші звірі» і «Натураліст-любитель») дав хлопчикові перші уроки зоології, яка згодом стала для нього професією і сенсом життя.

Перед війною, у 1939-му сім'я Джеральда знову повернулася до Британії, де юний натураліст влаштувався на роботу в один з лондонських зоомагазинів, з ентузіазмом працював помічником: він доглядав за рибками, амфібіями, черепашками та іншими тваринами. 

Однак справжнім початком кар'єри Даррелла стала робота в зоопарку Віпснейд графства Бедфордшир, де молодий дослідник отримав посаду «студента-доглядача». Саме в цьому зоопарку Даррелл отримав першу підготовку і почав збирати «досьє», яке містило відомості про рідкісних тварин, що знаходяться на межі зникнення.

Вищої освіти Даррелл так і не отримав. Але обсяг його знань був настільки вражаючим, що він став не лише письменником і дослідником, а й удостоївся честі бути почесним доктором наук Кентського університету.

Джеральду був всього 21 рік, коли він на гроші, залишені йому батьком, організував першу експедицію за тваринами до Камеруну та Гайани. Це була справжня школа життя: за час роботи «був покусаний, подряпаний або відмічений іншими способами всіма тваринами».

То був його перший досвід, але не дуже вдалий. Його фінансове становище було вкрай нестійким.

На початку 50-х Даррелл залишився без засобів до існування і пристойної роботи: жоден із зоопарків Австралії, США та Канади не змогли надати йому гідну посаду. У цей час старший брат Джеральда, відомий новеліст Лоуренс Даррелл, порадив йому написати книгу про тварин. Дебютна розповідь натураліста «Полювання на волохату жабу» отримала несподівану популярність, Джеральда навіть запросили виступити на радіо. Письменник був помічений великим видавцем і на гонорар за книги «Перевантажений ковчег» і «Три квитка до Едвенчер» («Три квитки до Пригоди») зміг дозволити собі організувати експедицію в Південну Америку. Свої враження про цю експедицію автор описав у третій книзі - «Під пологом п'яного лісу». Після експедиції у Південну Америку було ще безліч поїздок і відкриттів, злетів і падінь, складнощів і перемог. 

Але одна річ спіймати, а зовсім інша – зберегти. І Джеральду доводилося демонструвати чудеса винахідливості, везучи спійманих тварин на нове місце проживання. Вибагливість у їжі, відсутність імунітету до елементарних хвороб, страх холоду чи спеки - з чим тільки зоологу не доводилося стикатися. І про все це він розповідає у своїх книгах.

Джеральд Даррел серйозно зайнявся письменницькою діяльністю. До нього прийшов успіх: почуття гумору і самоіронія у поєднанні з глибокими знаннями в зоології, викладеними в простій і доступній для розуміння формі, - це особливість Даррелла-письменника.

Відпочиваючи на Корфу Джеральд почав писати свою знамениту «грецьку» трилогію, що включає «Моя сім'я та інші звірі», «Сад богів» і «Птахи, звірі і родичі». Перша книга трилогії користувалася приголомшливим успіхом: тільки в Британії вона перевидавалася 30 разів.

Книги видавалися та перевидавались багатомільйонними тиражами. І саме гонорари за них дозволили реалізувати давню мрію зоолога про відкриття власного зоопарку. 

У 1959-му Джеральд Даррелл створив на острові Джерсі зоопарк. Через чотири роки на базі Durrell Wildlife Park було організовано фонд - Джерсійський трест збереження диких тварин, основною місією якого було розведення рідкісних або зникаючих видів тварин з метою їх подальшого розселення в місцях природного проживання й за рахунок коштів якого запобігли зникненню безлічі рідкісних видів, серед яких рожевий голуб, маврикійська боривітра, мавпи золотиста левова ігрунка і мармозетка, австралійська жаба короборорі… 

Талановитий автор і вчений-натураліст помер 30 січня 1995 року від зараження крові, через 9 місяців після пересадки печінки.

Джеральд Даррелл написав більше 30 книг про життя тварин. А кількість його журналістських кінопроєктів ще більша. Окрім цього, за багатьма його творами були створені кіносценарії. Так, книгу "Моя сім'я та інші звірі" кілька разів екранізували. У 2016 році вийшов серіал «Даррелли», присвячений життю сім'ї натураліста.

Використані матеріали:

06.01.2025

Інші новини

Зараз на сайті

На сайті 89 гостей та 0 користувачів

Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт