До 185 р. від дня народження Павла Чубинського

(27.01.1839)

Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Завидна доля випала написаним у вже далекому 1862 році Павлом Чубинським віршованим рядкам «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Без малого півтора сторіччя жили ці слова у серцях українців, щоб, врешті-решт, стати офіційним Гімном нашої незалежної держави. От лише чи багато з нас знають, ким був насправді для України Павло Чубинський - «скромний чиновник міністерства транспорту», як стверджують видані вже за часів незалежності енциклопедичні довідники, нарешті повертаючи із забуття надовго викреслене із історії ім’я...

Павло Платонович Чубинський - український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї.

Ще змалку Павло починає захоплюватись географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення 2-ї Київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з географами Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. 

У період близько 1869-1871 рр. Чубинський обробив та підготував до друку сім томів "Трудів етнографічно-статистичної експедиції".

Відомий також як поет, автор збірки віршів "Сопілка" (1871).

У 1873 році в Санкт-Петербурзі вийшов друком альманах «Малороские мифические сказки», де серед інших розміщено 30 казок, записаних Чубинським у м. Борисполі.

1873-1876 - керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства: секретар, а потім - заступник голови (1875-1876).

У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За допомогою президії Російського географічного товaриства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.

У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі.

У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник.

Доля відвела Павлу Платоновичу Чубинському коротке життя. Однак він встиг щільно наповнити його плідною працею й творчими здобутками. Він відзначався рідкісно широким діапазоном наукових зацікавлень, надзвичайно багато зробивши не лише як етнограф і фольклорист, але й як економіст, статист, мовознавець, демограф, бібліограф, правознавець, соціолог. Внесок, зроблений Чубинським в народознавство, важко переоцінити.

Його етнографічні і фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки. Твори Чубинського тривалий час були заборонені, хоча ними щедро послуговувалося безліч радянських науковців без посилань на автора.

Завітайте до бібліотек-філіалів №3, №4, читальної зали Центральної міської бібліотеки ім. Василя Земляка КЗ «Міські публічні бібліотеки» ЖМР та обов’язково познайомтеся з творчою спадщиною Павла Чубинського.

Книга «Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського» увібрала в себе незначну частину обширу творчої спадщини видатного вченого: міфологія, вірування, народний календар, загадки, звичаї, обрядовість. Цікавий ілюстративний ряд видання слугуватиме матеріалом, який поглибить читацьке сприйняття. На середину ХІХ –початок ХХ ст., час значного національного піднесення  Україні, припадає пора формування народознавства як науки. Однією з найколоритніших постатей серед плеяди визначних дослідників був П. П. Чубинський.  Центрі уваги вченого – світ уявлень та розумінь нашого народу. Фольклорно-ентографічні дослідження П. П. Чубинського стали ледь не енциклопедичним посібником з народної духовної культури.

Щоразу, встаючи під перші акорди священного Українського Гімну, хоч на мить згадаймо і того, хто його написав. Павло Чубинський на це заслужив.

Джерела: 

29.01.2024


Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт