28 січня - День затвердження Державного Прапора України. Прапор - це кольорове полотнище, часто з певним зображенням. Це офіційна емблема держави, символ ії суверенітету.

Синьо - жовтий прапор України -

Це безхмарне небо, синє - синє,

А під небом золотіє нива,

І народ - і вільний, і щасливий.

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

Прапор - символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави.

Синьо - жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте - жито;

Прапор свій оберігаєм.

Він святиня, знають діти.

Наталка Поклад

З історії прапора

Прапор виник в античні часи. На Русі стяги поважали ще за часів язичництва, а після введення християнства їх освячували образом животворного хреста. Як зазначають історики, слов’яни дуже шанували свої знамена. Стяги піднімали перед боєм, ставили на підвищенні, щоб було видно кожному воїну. Збити стяг ворога означало перемогти у битві. Доручали нести стяг найвизначнішим богатирям. Їхнім обов’язком було постійно підтримувати прапор над полем бою, охороняти його. Якщо прапор стояв нерухомо, значить битва точилася успішно. Якщо ж прапор зникав з поля зору воїнів, це означало, що супротивник подолав військо.

Найуживанішими кольорами прапорів були червоний, білий, блакитний, жовтий, малиновий та їх сполучення. Блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими хрестами або іншими знаками поширились у 17-18 століттях.

Учені вважають, що форми прапорів, зображення на них та їхній колір залишалися незмінними упродовж тривалого періоду - поки зберігалася стара народна віра. Так, ще до прийняття християнства для Київської Русі були символічними синій та жовтий кольори. Після прийняття християнства ці кольори були освячені образом животворного Хреста. Деякі язичницькі символи: дерево життя, фантастичні тварини тощо, замініються на нові символи: Христа - Спасителя, Миколи Чудотворця та інші.

Історичні джерела свідчать, що в 1410 році в Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зустрічаються в гербах західних українських земель, на знаменах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі. Прапори виготовляються відповідно до кольорів герба тієї чи іншої країни. Ці ж кольори присутні в гербах губерній, міст. З 104 гербів українських міст у ХVIII-ХIХ ст. у 86 зустрічається жовтий колір, у 51- блакитний.

Синє небо та жовте колосся: символіка кольорів

У геральдиці блакитна барва означає чесність, вірність, бездоганність, а також пов’язана з небом, повітрям. Золото уособлює могутність, силу, багатство, постійність, шляхетність, віру, справедливість, милосердя, воно символізує сонце. Це поєднання кольорів було відтворене у Державному Прапорі України після проголошення незалежності у 1991 році. Жовтий колір символізує пшеничну ниву, зерно, хліб, золоте сонце. Синій - це колір чистого мирного неба і води. Побутує твердження, що насправді барви прапора символізують дві головні стихії природи - воду і вогонь. А з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій - усе земне. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини складає 2:3. Статус офіційного прапора країни було закріплено за синьо - жовтим поєднанням 18 вересня 1991 р. Президією Верховної Ради України. Відтоді цей прапор почали використовувати під час різноманітних урочистостей, під ним приймають присягу військовослужбовці, його вивішують у всіх посольствах України та як один із прапорів ООН. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора». Згідно зі статтею 20 Конституції України, Державним Прапором України є стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком — Днем заснування Львова. Герб цього міста якраз прикрасив золотий лев на синьому тлі. 

Золотий і синій ще з XIV століття офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці кольори є й на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Синьо - жовте сполучення було й в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків. Та перше офіційне визнання синьо - жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердила поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Під синьо - жовтим прапором в Україні нині зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці складають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН. Під національним прапором українські захисники ведуть війну з російським окупантом. Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.

Цікаві факти про прапор

  • Під синьо - жовтим відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року; і три сучасних революції: «на граніті» та обидва Майдани. Нині під цим стягом ведеться війна проти росії.
  • Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.
  • 27 липня 1976 року під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!»
  • Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо - жовтого забарвлення − він був червоним, малиновим і червоно -синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
  • Китайська художниця Мао Мао у 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.

  • Уперше синьо - жовтий прапор підняли над Верховною Радою 4 вересня 1991 року.
  • Леонід Каденюк – перший космонавт Незалежної України, взяв у космос «Кобзар Т. Г. Шевченка». Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав Гімн України.

  • У 2016 році українські альпіністи встановили синьо - жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос – дель - Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.

  • Ірина Галай стала першою українкою, яка зійшла у 2016 на гору Еверест, Вершину Миру. Синьо - жовтий стяг був із нею.

  • Під час захисту Донецького аеропорту воїни - «кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг увесь цей час майорів навіть над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг із Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
  • У 2014 році найбільший прапор розгорнули в Артемівську (з 2016 року місто перейменували в Бахмут) – 300 - кілограмовий біколор площею 2400 м². Найдовший прапор сягає 9,5 км і знаходиться на Тернопільщині.
  • На центральній площі Житомира можна побачити найбільший прапор на фасаді будівлі.

 

Український прапор сьогодні має нову історію, що символізує свободу та мир. Але символи чистого неба – без ракет та безпілотників, а також родючої землі – без мін та вибухівок, обов'язково повернутися до нас після спільної перемоги над агресором. Про історію українського прапора можна прочитати в книзі Алли Сокол «Моя країна - Україна», яка знаходиться у фонді бібліотеки – філіалу № 12 (Смолянський майдан, 1/12) КЗ «Міські публічні бібліотеки» ЖМР.

Ця книга запрошує юних читачів у подорож по рідній країні, у доступній формі знайомить із історією України, її державним устроєм, символікою, природними багатствами та культурою, даючи цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну державу. Мета книги – прищепити юним читачам почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, гордості за рідну землю. Ці почуття і сформовані під їх впливом риси характеру – чесність, мужність, благородство, відданість – актуальні в усі часи, а надто в такий непростий період розвитку, який переживає Україна сьогодні. Чим раніше і більше кожна дитина довідається про свою Батьківщину, тим впевненіше торуватиме власну стежинку на шляху до щасливого майбутнього рідної країни.

Джерело:

Книга "Моя країна - Україна" - Алла Сокол

Пророцтво Мао Мао - http://surl.li/ptfeu

День прапора України: історія, символіка, цікаві факти - http://surl.li/kjbdq

25.01.2024


Всі права захищено © ЦМБ ім. В. Земляка 2021р. Офіційний сайт