НЕБЕСНА СОТНЯ - ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

 На білому світі є різні країни

Де  ріки, ліси і лани,

Та тільки одна на землі Україна,

А ми - її доньки й сини.

Історія будь – якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними й доленосними в його житті. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Україна не раз піднімалася з колін. Побита, у ранах та нездоланна для ворогів, вона йшла під кулі, щоб захистити свої дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів. Здавалося усе скінчилося, давно минуло й більше не пройде шляхом тих кровавих дій. Та не так здавалося, як уже сталося. У вогні та диму страждають наші міста, села, а найбільше серце обливається кров’ю за сотні синів і дочок, які загинули від куль своєї влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів. За три місяці Україна прожила цілу історичну епоху. 22 листопада 2013 року заява влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула  народ України. 30 листопада в Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер акції. Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки протестувальників були по звірячому побиті, доля багатьох із них невідома й до сьогодні. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, Маріїнському парку. Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом або будеш вільною людиною й житимеш у вільній державі.

У лави ставаймо! Стяг піднімаймо!

Хай лине грізно могутній наш спів!

Гордо і сміло за правеє діло

Вдаримо разом на всіх ворогів!  

Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, художники, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли в небеса, але вони вічно житимуть у нашій пам’яті, бо «Герої не вмирають».

Герої не вмирають! Просто йдуть

З Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті!

Пливуть човни. Пливуть човни Пливуть…

Героям слава! – вписано  в серці.

Але герої не вмирають! Вони завжди будуть у наших серцях!

Палають серця, і стоїть над Грушевського чад,

І стяг український під небом тремтить переможно,

А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,

Навіки герої, яких забувати не можна!

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять усіх невинно вбитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість та наснагу для зміцнення держави на власній землі.

Ми ще не раз згадаємо цю безодню

І ці події, і цей кровавий шлях,

І закарбуєм у серцях Небесну Сотню

Яка тепер на небесах.

• Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.
• Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.
• Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.

19.02.2024