КРИМ В ІСТОРИЧНИХ РЕАЛІЯХ УКРАЇНИ

26 лютого виповнюється 10 років від Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Крим – це біль кожного українського патріота. Крим – це земля надії. Земля, гіркота від втрати якої не дасть заспокоїтися. Це неможливо забути. Тому не важливо, скільки часу має минути, коли ми знову зможемо ступити на землю нашого, українського Криму. Адже цей день неодмінно настане.

Крим має надзвичайно вигідне геополітичне розташування й тому завжди був на шляху всіх хвиль міграцій та воєн, що котилися з Азії до Європи й у зворотному напрямку ще від античних часів. Усі нинішні проблеми Криму, власне, зумовлені тим, що навали завойовників завжди спричиняли на території півострова примусове переселення місцевого населення.

Останні великі хвилі біженців із корінного населення пов’язані із загарбанням Криму Російською Імперією 1783 року, Кримською війною 1853-1856, Другою світовою війною, коли 18 травня 1944 року розпочалася примусова депортація кримськотатарського народу за наказом Сталіна. Тоді, за оцінками істориків, через нелюдські умови під час транспортування та в засланні загинули до 46% представників усього кримськотатарського народу.

У наслідок цих подій на момент здобуття Україною незалежності 1991 року з 2 млн. 24 тис. осіб корінними кримчанами за місцем проживання були лише 49,1 % мешканців Криму та м. Севастополя.

Не можна оминути увагою дві спроби відокремлення Криму від України після 1991 року. Насамперед, у 1992-1994 роках за прямого політичного та фінансового сприяння російської федерації було створено низку партій проросійського спрямування.

Десять років тому російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Все почалося в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити кримський півострів.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту рф, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС рф) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявити всьому світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС рф проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС рф розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії росії, яка заперечує окупацію півострова і називає її «відновленням історичної справедливості». Протягом цих років країна-агресор продовжує цей шлях загарбництва та викривлення історії, захоплення територій України та знищення наших міст.

26 лютого 2020 року Президентом України Володимиром Зеленським було підписано Указ №58/2020 про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ця пам’ятна дата встановлена на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

Більше фактів про цей найбільший злочин проти людяності та проти міжнародного права викладено у книзі Тараса Березовця «Анексія: острів Крим. Хроніки «гібридної війни». 

Спротив триває 10 років. І сьогодні, даємо повномасштабну відсіч ворогу! Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі. Крим – це Україна! Україна – це Крим!

Література:

• Березовець Т. Анексія: острів Крим. Хроніки «гібридної війни». – Брайт Букс, 2015.
• Добровольчі батальйони. Історія подвигу батальйонів, що врятували Україну. /Упор. Шевченко А., худож. Гугалова А. – Х., Фоліо, 2017. – 325 с. іл.
• Журавльов Д. 100 ключових подій української історії. – Х., Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. – 400 с.

20.02.2024