День воскресіння Ісуса Христа - Пасха, або Великдень - одне з найбільших християнських свят, що символізує перемогу життя над смертю. Відзначають його навесні, коли природа прокидається від довгого зимового сну, оживає й оновлюється.
Українці готувалися до свята заздалегідь: білили хату й мастили долівку. Наводили лад на подвір’ї, купували подарунки, справляли обновки, пекли паски, фарбували яйця. Для освячення в церкві складали великодній кошик, в якому обов’язково мали бути паска, сіль, хрін, ковбаса, сало і, звичайно, писанки.
Щоб виготовити писанку, окрім бажання, потрібне неабияке терпіння і знання секретів писанкарства. Писанкарство - давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця до Великодня. Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра.
Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Писанки писали зранку, до схід сонця, в той час, коли до хати ніхто чужий не заходив. Писанка дарувала радість і завжди була символом добра, поваги, достатку в домі. Писанка найкращий великодній гостинець для дітей. Для виготовлення писанки необхідні спеціальні інструменти та матеріали. Насамперед - писачок, роблять його з м’якого металу у вигляді лійки і прикріпляють тонким дротом до дерев’яного стержня. Можна писати і звичайним металевим пером або головкою шпильки. Потрібен також кусок справжнього бджолиного воску, свічка (або інше джерело тепла) і, звичайно, фарби (природні або анілінові).
Кожен колір має своє символічне значення:
- червоний - радість, любов, умилостивлення духів;
- жовтий, помаранчевий - тепло, світло, надія на краще життя;
- зелений - пробудження природи, надія на майбутній урожай;
- синій - сила і здоров’я, здоровий дух;
- чорний - нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі;
- білий - чистота і світлість людської душі.
Для кожного регіону України характерні певні кольори та малюнки. Найчастіше на писанках ми бачимо небесні світила (народні назви: “ружі”, “зірки”, “чумацький шлях”), рослинний світ (“дубове, кленове, яворове, калинове листя”, “косиці”, “сосонки”), тваринний світ (“коні”, “олені”, “півень”, “баранячі роги”, “гусячі шийки”, “вовчі зуби”). По всій Україні на писанці зображували “безкінечник” - символ безкінечності світу.
За способом виготовлення писанки поділяють на кілька видів:- Крашанки - яйця, пофарбовані одним кольором, без узорів. Найчастіше господині використовують природні барвники, наприклад, лушпиння цибулі (жовтий, помаранчевий, червоний, коричневий кольори), ягоди чорниці або бузини, змішані з розчином жовтої фарби (зелений колір), відвар гречаної полови або сушених квітів блакитної мальви (синій колір). Рослинні барвники закріплюють галуном або розсолом квашеної капусти.
- Писанки - на поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка наносять орнамент. Роблять це поступово: від білого - до чорного чи темно-синього кольору, використовуючи або природні,або хімічні барвники.
- Дряпанки (різьбянки) - на пофарбованій одним тоном поверхні яйця гострим предметом ( голкою,шпилькою, лезом) видряпують узор.
- Крапанки (галунки) - на фарбоване яйце краплями воску наносять візерунок іншого кольору чи кольорів.
- Мальованки - яйце розмальовують фарбами з допомогою пензлика (найчастіше це дерев’яні, декоративні писанки).
Писанковий візерунок складається з основи та орнаменту. Основу узору створюють поперечні та поздовжні лінії, що поділяють писанку на поля різних розмірів та форм. Ці площини заповнюють орнамент. Залежно від зображених предметів, орнаменти поділяють на рослинні, тваринні, пташині. Людиноподібні та геометричні.
На великодньому яйці були і так звані релігійні знаки, якими розписували писанки ченці при монастирях.
Писанок, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років.
Багатство традиції, радість, яку передають носії через писанку, об’єднує різних людей, незалежно від статі, географії чи соціального статусу. Це сприяє поширенню традиції українського писанкарства як на території певного регіону, так і по всій Україні.
Мудрі представники старшого покоління кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви.
З красою нашої писанки Тарас Шевченко порівнював мальовничість українських сіл:
Село на нашій Україні,
Неначе писанка село.
Найбільшу колекцію писанок з усієї України має Музей писанок у Коломиї (понад 6000 одиниць).
Використані джерела:
- Багнюк, А. Символи українства. Художньо-інформаційний довідник.-Тернопіль:Навчальна книга - Богдан, 2010.-512с.:іл.
- Войтович, В. Міфи та легенди давньої України/ В.Войтович.- Вид. 7-е, доповн.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2014.-464с.: іл.- (Серія “Золота пектораль”).
- Великодній кошик. Збірник матеріалів для святкування Великодня/ Упорядн. Губ’як В.Д.- Тернопіль-Харків: Видавництво “Ранок”, 2009.-112с.
- Кращі весняні свята / Упоряд. О.В. Гноінська.- Х.:Вид-во “Веста”, 2010.- 176с.- (Шкільне свято).
- Дубіч, Т. Диво-писанка: Посібник для дітей молодшого та середнього шкільного віку.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012.-24с.
01.05.2024
O-Sense
