Минуло століття, а "Чорний квадрат" досі ділить людство на дві категорії: тих, хто категорично не сприймає його, і прихильників, які присвячують йому монографії, фільми та навіть пісні. Казимир Малевич - художник–авангардист українсько - польського походження, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві – супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва.
Саме в Україні Малевич уперше побачив і відчув символи. На хатах, на грубах, на вишивках… І так його несвідоме стало готуватися до нового стилю – супрематизму.
Народився 23 лютого 1878 року в Києві. Його батько, Северин Антонович, працював керуючим справами на цукрозаводі і мріяв бачити свого сина майбутнім цукроваром. Мати – Людвіга Олександрівна – поетично обдарована натура, писала вірші польською мовою. До 17 років майбутній художник жив з батьками, в основному в селах і невеличких містечках, де працювали цукрові заводи – на Поділлі (Ямпіль – до 12 років), на Харківщині (Пархомівка, Білопілля – з 1900 року), на Чернігівщині (Вовчок, Конотоп – 1893 – 1895). До одинадцяти років він і мріяти не міг, що в світі є такі «чарівні речі», як олівці, пензлі, фарби і папір, що колись стане знаменитим художником. Тож «божественну силу фарби» він відкрив випадково і самостійно. Казимиру не купляють ні олівців, ні фарб – і тоді він винаходить барвники сам. Мати, Людвіга Олександрівна (з дому Галиновська), – до речі, поетеса і взагалі творча особистість, – так згадувала про свого сина: “…він постійно щось малював. Постійно товк у ступці то синьку, то дубову кору. Розводив фарби, в’язав пензлики з курячого пір’ячка, з ниток… Коли не було паперу, міг почати малювати свої картинки просто на біленій стіні. Ну звідки в ньому це?" Батько неохоче і навіть вороже поставився до синового захоплення, зате мама, придбавши малому Казимирові дорогі фарби і пензлі, тим самим його підштовхнула до серйозних занять живописом.
Понад сто років тому Казимир Малевич створив найвідомішу картину ХХ століття, яку всі знають як "Чорний квадрат". Тоді ще не було навіть назви новому художньому стилю, іконою якого стане знаменитий "квадрат" – супрематизму. А перша публічна презентація роботи відбудеться лише через шість місяців – у грудні 1915 року.
До речі, деякі дослідники, що мали можливість побачити той перший "квадрат" (він зберігається в архіві Третьяковської галереї і не виставляється для загального огляду), розповідають про надзвичайну енергетику, яка відчувається від полотна. Фактично художник пережив щось подібне до екстатичного містичного досвіду, він відчув, що "через нього світу явилось щось велике" і під цим враженням він тиждень "не міг їсти, пити та спати". Про неї навіть ходять анекдоти – наприклад, що в галереї був скандал, бо “Чорний квадрат” повісили догори ногами. Або жартують, що це “Чорна кішка в темній кімнаті”. На уроці біології нам давно наводили цей твір як приклад зорового сприйняття: адже кожний бачить по-своєму “Чорний квадрат”. Для когось це просто квадрат, для когось – пітьма, порожнеча… Але загадок ще більше. Так само є загадки про самого художника. Про Казимира Малевича ходять легенди, деякі факти він неточно повідомляв про себе сам. Малевич намалював перший "Чорний квадрат" швидко, під дією імпульсу, миттєвого осяяння. Він навіть не встиг підготувати чисте полотно – використав те, що було під рукою, на якому вже почав малювати іншу картину. І цей початковий малюнок добре видно на рентгенограмі першого "квадрата".
Художник понад рік працював над пошуком нового, власного художнього напрямку. Він почав створювати безпредметні композиції, в яких колір та форма уже майже не прив’язані до природних і стають все більш абстрактними. Малевич мріяв створити систему абсолютно вільного мистецтва – позбавленого обмежень етичної концепції, що панувала з часів Античності.
В "Чорному квадраті" немає жодного зв’язку з ілюзорним предметним світом, він є результатом чистого творчого акту, а художник стає рівним природі, адже створює щось, чого не існує в природі, створене лише власним креативним даром. Малевич знайшов свою точку опори, свою ідеальну формулу ідеального мистецтва і все зійшлось в одному полотні. Коли пізніше його питали, що він відчував, коли писав "Чорний квадрат", він розповідав, що між ним і полотном неначе спалахували червоні блискавки.
За лічені місяці "Чорний квадрат" став символом цілої епохи і зробив Малевича її ідеологом і лідером. Напевно, саме завдяки цій популярності Малевича так складно було позбутись радянській владі у середині 1920-х, коли його колег по цеху відправляли на північ чи просто розстрілювали. Після того як політичні обставини в СРСР стали погіршуватися, Малевич збирався переїхати до Європи. Він збирався до Європи всерйоз і надовго, тому він вивіз із собою, не розбираючи і не селекціонуючи, весь свій архів, який накопичився у нього до березня 1927 року. Цей архів Малевича зберігається в наш час в Берліні. Він «законсервував» своє життя в рукописах і документах за півтора десятка років. Широковідома його записка — «У разі смерті моєї або безвихідного тюремного ув'язнення …», поспіхом прикладена до берлінської «капсули», дає знати, що Малевич-інтуїтивіст добре розумів, що чекає на нього в СРСР.
Восени 1930 року на допиті чекістів Казимир Малевич каже, що його національність українець. Його звинувачують в польському шпигунстві, йому загрожує розстріл. Російській мистецтвознавиці вдалося отримати доступ до кримінальної справи художника і виявити, що Малевич називав себе поляком та українцем. У в’язниці він перебував три місяці.
Малевич написав живописний автопортрет, в якому вписав своє обличчя у стилізований костюм венеціанського дожа (але з паризьким беретом), із жестом, що підтверджує його самоусвідомлення ренесансного майстра, із маленьким чорним квадратиком замість підпису. Вважалось, що цей портрет є його розмовою із вічністю.
Усвідомлюючи близький фінал, він повертається до реалістичного методу як шаржу на соціальні стандарти реалізму і проектує «супрематичну домовину» для себе – у формі хреста з розкинутими руками.
"Квадрат" називають іконою нового світу, нового мистецтва. В ньому закладені смисли нової епохи та нового усвідомлення людства, нового виміру існування мистецтва. Отже, ера під знаком "Чорного квадрата" переходить у друге століття, а робота видатного киянина Казимира Малевича стає ще більш актуальною.
Більш детально про життя та творчість відомого українського художника можна ознайомитись з книжок, які знаходяться в музично-театральній бібліотеці за адресою: м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 7.
Використаний матеріал:
- Клочко, Д. 65 українських шедеврів. Визнані й неявні. – К.: ArtHuss, 2019. – 256 с.
- Преварська, М. І. Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта. Серія «Гордість і слава України» /довідник. – К.: Велес, 2016. – 368 с.
- http://surl.li/pagxn
- http://surl.li/qjyxu
12.02.2024
O-Sense
