5 червня виповнилось 85 років від дня народження Євгена Концевича (1935-2010), видатного письменника-шістдесятника, творчий доробок якого залишив помітний слід в українській літературі.

Лауреат Всеукраїнської премії в галузі літературі мистецтв ім. Івана Огієнка (1999), обласної премії ім. Василя Земляка (2010), нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, почесний громадянин міста Житомира.

Євген Концевич - автор новелістичних збірок:
-  «Йдучи вулицею» (1985);
- «Вона йшла усміхнена…» (2002);
- «Голубко моя сиза» (2003);
- мемуарно-критичної книжки «Тутешня кава» (2000);
- «Голубині пастелі»;
- книг-перекладів з польської та російської мов.

Народився у с. Млинище Житомирського району Житомирської області. П’ятдесят вісім років був прикутий до ліжка, проте «ціною неймовірних зусиль тримався за життя і знайшов у ньому своє місце». Завдяки знайомству з Василем Хомичевським, Валерієм і Анатолієм Шевчуками став пробувати себе у письменстві.

Навколо Євгена Концевича гуртувались відомі письменники-однодумці та громадські діячі Житомирщини: Борис Тен, В’ячеслав Чорновіл, Євнен Сверстюк, Євген Гуцало, Алла Горська, Юрко Ґудь, Михайло Пасічник, Марія Пономаренко, Валентин Грабовський, Григорій Цимбалюк, Яків Зайко.

Не оминула Євгена Концевича доля письменників-шістдесятників. Переживши прослуховування, обшуки, спроби виключення зі Спілки письменників України, заборону друку, ба навіть пропозиції роботи на КДБ, залишився «щирою, доброю, сонцедайною людиною» (зі спогадів Юрія Камишного). Обструкція тривала до середини 80-х.

З піднесенням вітав письменник національне відродження України початку 90-х років, мав неабиякий вплив на літературне і політичне життя Житомира.

За матеріалами:
1. «Лицар нескореного духу»: спогади про Євгена Концевича. – 2-ге вид., доп. / ред.-упоряд. Г. Цимбалюк. – Житомир: вид. О.О. Євенок, 2016. – 388 с.: іл.
2. Ліберда І. Дванадцятьма мовами світу… : (… Ще й самобутнім словом графіки) [Текст] // Житомирщина. – 2004. – 31 серп. – с. 8.

24.06.2020